№7(30)(2014)

Передчуття дострокових виборів до Верховної Ради України з кожним наступним засіданням парламенту почало набувати все чіткіших рис неминучої реальності. Про те, що склад парламенту нині не відображає потреб суспільства, відверто говорять не лише аналітики. Схоже, народні обранці зрозуміли нинішню ситуацію, і це позначилося на їхній роботі в поточному місяці.

Вже в перший пленарний день липня після ухвалення Закону про заснування ордена Героїв Небесної Сотні депутати почали говорити про розпуск чинного парламенту. Лідер фракції «УДАР» Віталій Ковальчук заявив, що Верховна Рада має змінити календарний план і передбачити свою роботу в спеціальному режимі до кінця серпня. Він закликав уряд налагодити ефективну й швидку співпрацю з Радою для прийняття євроінтеграційних законів. Але це, за його словами, не скасовує «морального обов’язку депутатів пройти політичну люстрацію», якою, на його думку, стануть дострокові вибори. Голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв підтримав пропозицію колег. «Ми вимагаємо сьогодні чітко розписати тижні роботи парламенту щомісяця, включаючи липень і серпень», – наголосив політик.

Тим часом «маленька революція» відбулася у фракції комуністів – її залишили аж шість депутатів. Спікер Олександр Турчинов на засіданні зачитав заяви Володимира Кудрі, Олександра Зубчевського, Василя Самойленка, Олександра Голуба, Сергія Гончарова, Олександра Присяжнюка. Такий демарш комуністів поставив під сумнів існування самої фракції, однак, щоб це провести відповідно до букви закону, Олександр Турчинов запропонував внести зміни до Регламенту, і лише тоді об’єктивно винести рішення.

Лідери фракцій «Батьківщина» і «Свобода» Сергій Соболєв та Олег Тягнибок у своїх виступах наголосили, що вважають рішення Президента й РНБО про поновлення АТО адекватною, але не достатньою відповіддю на дії терористів. Саме тому вони висловлювалися за введення воєнного стану. У відповідь спікер Олександр Турчинов вкотре нагадав, що такий крок може зробити лише Президент.

Далі депутати знайшли чергову «забавку». Представник фракції «Батьківщина», екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк виступив за негайне подання Президентом Угоди про асоціацію з Євросоюзом для ратифікації в парламенті. «Нам незрозуміло, чому на цій сесії неможливо ратифікувати угоду», – підкреслив Тарасюк. Олександр Бригинець на своїй сторінці у Facebook висловив пропозицію створити батальйон з народних депутатів, на чолі якого поставити Володимира Литвина: «Слухаю Литвина і ридаю. Треба зробити батальйон нардепів на чолі з ним. Він все ж має бойовий досвід – пам’ятаєте скандал, коли він як голова ВР злітав на кілька годин до Югославії і поставив собі штампик учасника бойових дій».

Попри неконструктивні зауваження й пропозиції першого сесійного дня липня депутати таки спромоглися позбавити себе літніх канікул. За таку пропозицію несподівано проголосувало аж 288 народних обранців. Робочими тижнями парламенту вирішили зробити 22–25 липня і 12–16 серпня, а другого вересня – закрити поточну сесію парламенту й одразу відкрити нову.

Тим часом довкола приміщення Ради та комітетів зібралися мітингувальники, які перекрили виходи. Серед їхніх вимог – переведення валютних кредитів у гривневі. З боку Майдану Незалежності до стін парламенту підтягнулося ще кілька десятків людей у камуфляжній формі з палицями та закритими обличчями. Мітингувальники ніяк не могли визначитися, хто з них важливіший, і в результаті спровокували бійку, під час якої постраждало дві особи. У бійці був помічений нардеп від фракції «Батьківщина» екс-керівник АП Сергій Пашинський. Олександр Турчинов закликав пікетувальників не заважати профільному комітету працювати над законопроектами, які стосуються реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню.

Наступного дня фракція «Батьківщина» знову почала вимагати від Президента подати на ратифікацію до парламенту Угоду про асоціацію з ЄС. Народний депутат Григорій Немиря під час засідання зазначив: «Цього тижня парламент Румунії ратифікує аналогічну угоду, наступного тижня це зробить парламент Латвії. Це питання політичної відповідальності. Потрібно негайно ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС у парламенті... Тому ми вимагаємо від Президента негайно подати для ратифікації текст Угоди про асоціацію включно з поглибленою зоною вільної торгівлі». Олександр Турчинов пообіцяв, що «як тільки Президент внесе текст Угоди про асоціацію з ЄС для ратифікації у парламент, нардепи одразу ж його розглянуть».

Ситуація повторилася наступного пленарного дня. Депутати запланували розглянути шість законопроектів про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню, три – про особливий період у паливно-енергетичному комплексі та проект змін до деяких законів України щодо реформування системи управління єдиною газотранспортною систе­мою. Але фракція ВО «Свобода» знайшла ще один привід для ультиматумів – депутати почали вимагати, щоб Верховна Рада позбавила кримських нардепів від Партії регіонів Сергія Брайка і Бориса Дейча недоторканності та дозволила відкривати проти них кримінальні провадження. У результаті оголосили перерву для консультацій.

Після перерви до Верховної Ради прибули Президент Петро Порошенко та Прем’єр-мі­ні­стр Арсеній Яценюк. Причиною стали нові кад­ро­ві рішення, запропоновані на затвердження. Напередодні Президент вніс подання на призначення міністром оборони Валерія Гелетея та звільнення керівника Міноборони Михайла Коваля. Народні депутати підтримали ці пропозиції. Михайла Коваля призначено заступником секретаря Ради Національної безпеки і оборони, а генерал-лейтенанта Віктора Муженка – Головнокомандувачем Збройних сил України. Новообраний міністр склав присягу у Верховній Раді й пообіцяв українцям парад перемоги в Севастополі.

Президент також представив проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування). Він зазначив, «якщо Верховна Рада підтримає проект змін до Конституції, це розчарує всіх недоброзичливців нашої країни, одержимих планом федералізації як інструментом розчленування держави». Він зауважив, що «вперше головним у змінах до Конституції є не перетягування ковдри в трикутнику парламент – Президент – уряд, а навпаки – широке делегування повноважень на місця – в громади, райони, регіони». Запропонована децентралізація звірена з європейським досвідом і, на думку Петра Порошенка, є «потужною вакциною від федералізації». Президент акцентував увагу на деяких положеннях проекту, зазначивши, що він розраховує на оперативне й позитивне рішення народними депутатами. Парламентарії включили законопроект до порядку денного, а спікер привітав усіх з початком конституційного процесу.

Верховна Рада не підтримала законопроекти Кабміну про введення режиму надзвичайного стану в енергетичній сфері. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк емоційно висловив претензії до нардепів: «Будете сидіть взимку без газу. Зрозуміло? Якщо не будете підтримувати урядові законопроекти. Я виступ закінчив». Повернутися до розгляду цього питання депутати не захотіли, й Олександр Турчинов оголосив перерву для додаткових консультацій керівників фракцій. На вечірньому засіданні народні обранці також відмовилися розглядати згаданий законопроект. Верховна Рада не проголосувала й за реорганізацію НАК «Нафтогаз-Україна».

На ранковому засіданні 04 липня депутати вирішили повернутися до обговорюваного питання. Фракції «УДАР» та «Свобода» заявили, що готові підтримати відповідні законопроекти, якщо будуть враховані їхні зауваження, а голова «Батьківщини» Сергій Соболєв сказав, що вони обов’язково проголосують. Яценюк нарікав, що за останні чотири місяці ВР підтримала лише один базовий законопроект, внесений Кабміном, який дав можливість отримати перший транш МВФ.

Після цього Рада таки прийняла в першому читанні урядові законопроекти про запровадження надзвичайного стану в енергетиці й реформу «Нафтогазу». З другої спроби було обрано чотирьох членів Національної ради з телебачення і радіомовлення за квотою парламенту, яких не змогли обрати на поперед­ньому засіданні, – Катерину Котенко, Олександра Ілляшенка, Ольгу Герасим’юк, Олега Черниша.

Рада погодила зміни до законодавства щодо напов­нення місцевих бюджетів за рахунок орендної плати за водні об’єкти, ухваливши Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування орендної плати за водні об’єкти до місцевих бюджетів», а також внесла зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування доходів від капіталу. Законом удосконалюються норми Податкового кодексу, що має на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету, покращити адміністрування податків та забезпечити справедливе оподаткування.

Наступне пленарне засідання парламенту відбулося через два тижні й одним з перших запланували розглянути законопроект про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію». Спочатку Олег Тягнибок знову висловився за введення воєнного стану, а Сергій Соболєв запропонував зібратися в закритому режимі. Він ще раз нагадав про необхідність ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом: «Нам сьогодні необхідно ратифікувати Угоду з ЄС... Це, зокрема, допоможе боротися з терористами». Тим часом біля парламенту зібралося до 150 мітингувальників, які вимагали відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, запровадження воєнного стану в Донецькій і Луганській областях, ротації військовослужбовців, а також повної мобілізації.

Народні депутати затвердили Указ Президента України «Про часткову мобілізацію», а потім «свободівці» побили регіонала Миколу Левченка, який засудив ухвалення цього Указу. Після цього «Свобода» зажадала, аби Левченко залишив сесійну залу. Спікер поставив питання на голосування, і його підтримав 171 депутат при 150 необхідних. Левченка видалили із зали до кінця пленарного тижня. Також народні депутати проголосували за зміни до регламенту, які дали б можливість розпустити фракцію Комуністичної партії України. Остання звинуватила спікера в тиску на депутатів при голосуванні. Потім депутати ухвалили заяви «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» та «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» і розглянули декілька законопроектів.

Наступного дня депутат Микола Левченко, якого напередодні позбавили права три дні з’являтися у Верховній Раді, прийшов до сесійної зали. Обранці від «Свободи» розпочали сутичку, намагаючись випхати його з приміщення. Принагідно взялися й за лідера комуністів Петра Симоненка, якого «свободівець» Олексій Кайда звинуватив у поширенні неправдивої інформації про українських військових. Фракція Компартії на знак солідарності з лідером вийшла з сесійної зали, а Голова ВР заявив, що 24 липня оголосить про її розпуск. Сергій Соболєв ще раз озвучив позицію фракції «Батьківщина» щодо ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, а Григорій Немиря поінформував, що Комітет з питань європейської інтеграції одноголосно, за винятком одного представника Комуністичної партії, підтримав проект постанови зі зверненням до Президента з вимогою невідкладно, не пізніше 12 серпня, внести Угоду на ратифікацію до парламенту.

Наступного дня Олександр Турчинов таки дотримав слова – після відкриття пленарного засідання одразу оголосив про розпуск фракції Комуністичної партії України. Основним аргументом стало скорочення чисельності фракції з 33 до 23 осіб, що супе­речить регламенту. Після цього він оголосив перерву, під час якої народні обранці намагалися домовитися щодо бюджетних та податкових змін. Цього дня в парламенті планували розглянути антикризові закони, внесені Кабінетом Міністрів, щодо посилення обороноздатності країни. Через годину спікер повідомив, що відбулася професійна дискусія і депутатські фракції напрацювали дуже важливі доповнення та зміни як до Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік», так і до Податкового кодексу.

До вечора правки мали внести в законопроекти й представити на розгляд парламенту. Між тим фракція «УДАР» вирішила не голосувати за «антисоціальний» проект змін до бюджету, поданий урядом, про що повідомив депутат Павло Розенко. Депутат від «Свободи» Олександр Мирний також заявив: «Ми за це голосувати не будемо». Фракцію не влаштувало скасування пільг для аграріїв і скорочення виплат на два місяці для держслужбовців.

Робота парламенту була продовжена, і голова «УДАРу» Віталій Ковальчук, взявши слово, раптом повідомив, що фракція заявляє про вихід зі складу коаліції: «Сьогодні ми запускаємо конституційний механізм, який дасть можливість Президенту України розпустити Верховну Раду й призначити дострокові парламентські вибори». Олександр Турчинов з несподіванки сказав, що не розуміє позицію фракції, і припустив, що таким чином намагаються зірвати ухвалення урядових законів. Проте до слів Ковальчука долучився Олег Тягнибок з аналогічною заявою від «Свободи»: «Ми вважаємо, що парламент, який прикриває державних злочинців, московську агентуру, парламент, що не позбавляє депутатського мандату тих людей, які працюють на Кремль, існувати не повинен».

Голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв сказав, що сьогоднішня дата ввійде в історію країни як така, що визначає абсолютно чіткі параметри. Він повідомив, що фракція йде на позачергові парламентські вибори. Представник фракції Партії регіонів Сергій Матвієнков сказав, що нині розігрується сценарій, який штовхає країну незрозуміло куди. Народний депутат Сергій Міщенко від імені 15-ти позафракційних депутатів заявив про їхній вихід з парламентської коаліції. Голова депутатської групи «Економічний розвиток» Анатолій Кінах підтримав проведення дострокових виборів у Верховну Раду «як шанс українського народу сформувати сучасну, патріотичну, дієздатну владу як основу для нашого розвитку».

Олександру Турчинову не залишалося нічого іншого як на початку вечірнього засідання оголосити про припинення діяльності коаліції «Європейський вибір». 

За наполяганням уряду парламентарії розглянули в другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною си­стемою України. Законопроект не набрав голосів для прийняття в другому читанні. Турчинов сказав, що уряд просить провести додаткові консультації, й оголосив перерву. Після її закінчення головуючий надав слово Прем’єр-міністрові України Арсенію Яценюку, який після емоційної промови раптом заявив про відставку в зв’язку з розпадом коаліції та блокуванням урядових ініціатив.

Наступного дня всі трохи відпочили від емоцій і зрозуміли, що прийняти відставку Прем’єр-міністра так оперативно неможливо, бо в парламенті немає заяви Арсенія Яценюка. «УДАР» почав виправдовуватися за те, що не підтримав урядові зміни до бюджету, оскільки його пропозиції не були враховані, а пропозиції Кабміну цю політсилу не влаштовували. Лідер фракції Віталій Ковальчук підкреслив, що Арсеній Яценюк має продовжувати виконувати обов’язки Прем’єра. «Свобода» заявила, що не підтримає відставку Яценюка, а «Батьківщина» навпаки – підтримає цей крок. Таке саме рішення прийняла фракція Партії регіонів. За словами Сергія Соболєва, розпад коаліції та вимушена відставка Арсенія Яценюка свідчать про те, що в країні створено другий фронт. Вихід з коаліції «Свободи» й «УДАРу» він назвав «ударом у спину всім патріотам, які обстоюють державність і незалежність», що вітатимуть у Кремлі.

Попри всі патріотичні і не дуже заяви Верховна Рада не підтримала включення до порядку денного урядових законопроектів. За питання відставки уряду теж не голосували. Руслан Кошулинський закрив засідання парламенту. Наступного разу нардепи мали зібратися в сесійній залі 12 серпня.

Проте за кілька днів стало відомо про закрите засідання 31 липня. На ньому народні обранці дружно проголосували за урядові законопроекти, якими знімаються надбавки до зарплати держслужбовцям та вводиться «військовий податок» у розмірі 1,5 %. За відставку прем’єра проголосувало 16 депутатів. Яценюк, схоже, залишився задоволеним результатами закритого засідання і порозумінням з парламентом. Він прокоментував: «Я ж говорив, що не здамся без бою. І цей бій ми виграли».