№7(30)(2014)

Кожна нова влада в нашій багато­страж­дальній країні, як правило, починає свою роботу з доказування того, що попередники довели країну до стану недієздатності, і для її реанімування необхідно приймати так звані непопулярні рішення. Це триває вже протягом двадцяти трьох років незалежності України. Але як наслідок усіх непопулярних, а також і популярних дій у державі на сьогодні сформувались два класи: клас влади зі своєю наддержавною системою і клас, вільний від цієї влади, – народ-жебрак. Наша революційна тимчасова влада вирішила, вочевидь, не змінювати джерело поповнення державного бюджету, яким користувались їхні попередники. 

Яскравим прикладом цьому є Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.

Витрясання грошей для державних потреб з кишень пересічних громадян червоною ниткою проходить крізь весь Закон.
Особливий сплеск емоцій викликало запровадження податку на пасивні доходи, причому не тільки громадян, а й законотворців.

Ще не встигла запрацювати норма оподаткування пасивних доходів фізичних осіб, передбачена Законом № 1166 (з 01.06.2014 р.), а Верховна Рада вже переглянула підходи до оподаткування таких доходів і 04.07.2014 р. прийняла в другому читанні законопроект № 4101а «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів». Швидкість його проходження в Раді (зареєстровано – 18.06.2014 р.; перше читання – 19.06.2014 р.; друге читання – 04.07.2014 р.) наводить на думку, що ймовірність прийняття цього закону дуже висока.

Отже, спробуймо розібратись, що чекає вкладників у найближчому майбутньому.

Починаючи з 01 липня 2014 року, згідно із Законом № 1166, пасивні доходи вкладників (дивіденди, проценти, роялті та інвестиційні доходи) залежно від загальної суми підлягають оподаткуванню за прогресивною шкалою – від 15 до 25 %.

Як видно з наведеної таблиці, пасивні доходи до 17 мінімумів включно звільняються від сплати такого податку.
Під 15 % підпадає середній клас і, як планувалось, найбільше такий податок повинен зачіпати лише інтереси великих вкладників.

Сам механізм та порядок стягування цього податку в Законі чітко не прописаний. Чи його мають утримувати банки й перераховувати на відповідні рахунки податкової, чи клієнт сам має включити суму отриманих за рік доходів у річну податкову декларацію фізичної особи за звітний рік, і чи зобов’яжуть банки повідомляти податківцям про тих клієнтів, котрі підлягають оподаткуванню, – поки що нічого невідомо.

Як має працювати новий податок, котрий набув чинності з 01 липня 2014 року?

Фізичних осіб з невеликими доходами та незначною сумою заощаджень Закон не торкнеться, як і наших багатіїв, котрі тримають свої гроші переважно не в Україні. Середній клас розкладе свої доходи по різних банках, тобто дробитиме депозити, щоб не підпадати під об’єкт оподаткування.

Отже, для того щоб відстежити рух коштів кожного вкладника, потрібно в податкових органах створити управління, і витрати на адміністрування такого податку можуть значно мінімізувати, а то й перевищити суму фактичного доходу бюджету.

Мабуть, наші законотворці теж розгледіли не зовсім вдалий підхід до оподаткування пасивних доходів фізичних осіб і, скориставшись приказкою «краще пізно, ніж ніколи», вирішили його переглянути.

Верховна Рада 04 липня 2014 року в другому читанні прийняла в цілому законопроект № 4101а, який у разі підписання його Президентом набуде чинності 01 серпня 2014 року.

Законотворці відмовились від прогресивної шкали оподаткування пасивних доходів фізичних осіб (відсотки, роялті, дивіденди, призи і виграші), і замість 15-20-25-відсоткових ставок, які набули чинності 01 липня, планується застосування єдиної ставки податку в 15 % майже на всі доходи фізичних осіб, незалежно від їх розміру.

Податком у 15 % планують обкласти не тільки пасивні доходи від вкладів у банках і кредитних спілках, але і доходи від ощадних сертифікатів, іпотечних цінних паперів, облігацій, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також доходи компаній з управління активами.

У частині оподаткування інвестиційного прибутку та роялті все залишили, як було до 01 липня 2014 року, а саме: прибуток за ставками 15 % або ж 17 %, дивіденди – 5 %.

Вивести з-під оподаткування планується: рахунки по зарплаті, відсотки, нараховані за соціальними рахунками (пенсії, стипендії, виплати на дітей) та за держоблігаціями, виграші в лотерею на суму до 50 мінімальних зарплат, а також дивіденди, які направляються на збільшення статутного фонду.

Податковим агентом відносно вкладника в частині утримання і сплати податку має бути банк.

Крім того, новий Закон передбачає скасування законодавчої норми про оподаткування, запровадженої 01 липня 2014 року.

Як працюватиме новий податок, який має набути чинності 01 серпня 2014 року?

Банк в останній день календарного місяця нараховує відсотки за гривневим депозитом. Якщо депозит валютний, то відсотки перераховуються в гривню за офіційним курсом на дату нарахування відсотків. Із загальної суми нарахованих відсотків утримується 15 %, і фізична особа – вкладник отримує на руки вже відсотки за вирахуванням податку.
Така процедура відбуватиметься по всіх вкладах і по всіх вкладниках без будь-яких пільг або знижок.

Банк, у свою чергу, перераховує загальну суму на встановлений рахунок без персоніфікації власника вкладу. Фізичній особі – вкладнику не потрібно відвідувати податкову для подання декларації про такі доходи.

Підсумуємо

Практика обкладання пасивних доходів існує в багатьох європейських державах. І, напевно, це нормально. Але слід враховувати, що будь-які нововведення, особ­ливо запозичені з досвіду інших країн, слід адаптувати до умов, в яких знаходиться Україна, і розробити ефективний механізм їх реалізації.

Чергове нововведення ставило перед собою, як завжди, благу мету створення умов для збільшення надходжень до бюджету, покращення адміністрування податків та забезпечення справедливості в оподаткуванні.

Але не все так сталось, як хотілось.

По-перше, Закон передбачає передусім додаткове оподаткування статків заможних громадян, але фактично він торкнеться середнього класу, який у нас лише формується, і незаможних прошарків населення. По-друге, за наявності на сьогодні проблем у банківській системі введення податку може призвести до ще більшого вилучення коштів з депозитів, що зведе нанівець очікування значних надходжень до бюджету.

Мабуть, ще зарано для України запроваджувати цей податок.