№7(30)(2014)

У складний для країни час, у період економічної кризи багато співвітчизників мають не вирішені роками проблеми з оплатою кредитів, які вони отримували з надією краще облаштувати свій побут, відкрити власний бізнес, купити престижніше авто.

Але як у відомому прислів’ї: «Не так сталося, як гадалося»...

Після кризи 2008 року боржники зі своєї сторони та банки зі своєї зіткнулися з проблемою непогашення заборгованості, яка виникла переважно через зростання курсу долара США відносно гривні.

Ті, хто потрапив у боргову яму, всіма можливими способами намагалися уникнути необхідності повернення відсотків по кредиту та основної суми, а також сум штрафних санкцій, які зростали щодня.

Банки зрозуміли, що для повернення кредитів необхідно збільшувати штат кваліфікованих працівників, їх фінансування, будувати структуру, яка б могла ефективно працювати в цьому напрямі.

Значна заборгованість у кредитному портфелі банків призводить не тільки до фінансових втрат, а й до погіршення престижу тих банків, для яких проблема повернення прострочених кредитів є актуальною. Для таких банків підвищується ризик зниження ліквідності через можливість вилучення вкладниками з банківських рахунків великих сум. Зниження проблем­ної кредитної заборгованості банків і попередження появи нових проблемних кредитів є актуальним завданням для банківської системи, від розв’язання якого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток держави.

Для банків проблемні кредити виявилися фінансовим тягарем. На піку фінансово-економічної кризи на ринок вийшов новий гравець – колекторські компанії. У законодавстві немає визначення понять «колекторська діяльність», «колектор», «колекторська компанія», немає спеціалізованого законодавчого акта, який регламентував би цю діяльність. Проте відсутність спеціального законодавчого регулювання не заважає активно розвиватися колекторським компаніям на території нашої держави.

20 травня 2014 року у Верховній раді України зареєстровано проект закону «Про захист споживачів від зловживань з боку колекторів» (далі – Проект), який покликаний урегулювати діяльність колекторів та захистити споживачів від зловживань з їх боку.

Зокрема в Проекті дається визначення понять «колектор» та «колекторська діяльність». В ньому пропонується заборонити в процесі контактування або будь-якої взаємодії колектора зі споживачем (боржником) телефонувати йому з 20:00 до 09:00, а також у святкові та неробочі дні; контактувати зі споживачем за місцем роботи, в тому числі направляти повідомлення боржнику на роботу; телефонувати боржнику частіше ніж один раз на тиждень; зустрічатись з роботодавцями споживача з приводу його заборгованості; направляти повідомлення споживачу електронною поштою в мережі Інтернет або SMS-повідомлення про прострочену заборгованість; повідомляти споживача про наявність простроченої заборгованості за допомогою IVR-дзвінків; контактувати зі споживачем після повідомлення останнім, що його інтереси представляє адвокат або інша особа тощо.

Основна мета Проекту – захист прав споживачів та законодавче закріплення обмежень засобів впливу та тиску на них з боку працівників колекторських компаній.

Прийняття зазначеного Проекту створить механізм, за допомогою якого громадяни зможуть захистити свої права від зловживань з боку колекторів.

Проектом передбачено, що особи, винні в порушенні зазначених положень, нестимуть відповідальність згідно з чинним законодавством, однак законодавці не конкретизують санкції, які очікуватимуть на порушників.

Третього червня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII (далі – Закон № 1304-VII).

Основні положення Закону № 1304-VII стосуються заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, які були надані громадянам України кредитними установами – резидентами, та полягають у наступному:

• заборона звернення стягнення на предмет застави/іпотеки за договорами застави/іпотеки, укладеними на забезпечення згаданих кредитів;
• заборона звернення стягнення на інше майно (майнові права) у випадку недостатності коштів, виручених від реалізації предмету застави/іпотеки;
• заборона кредитним установам відступати (продавати, передавати) заборгованість на користь (у власність) інших осіб.

Банки активно продають портфелі кредиторської заборгованості колекторам зі значним дисконтом, натомість колектори отримують право вимагати повернення від боржників 100 % заборгованості. Такі дії фінустанов призвели до підвищення ліквідності окремих банків та активізації колекторів щодо стягнення заборгованості.

Головним прийомом роботи подібних організацій є психологічний тиск на боржника.

Колекторські фірми здебільшого діють досить жорсткими методами для «вибивання» боргів. Після закінчення чергового терміну погашення колектори за допомогою листування, телефонних та IVR-дзвінків, SMS-повідомлень намагаються вплинути на боржника, щоб той добровільно сплатив борг (так званий reminder service). При цьому вони телефонують як удень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, працівники колекторських компаній намагаються вплинути не тільки на неплатників, а й на їхніх друзів, близьких та родичів, повідомляють на місце роботи про наявність у неплатника боргу. Зазначені дії належать до так званого першого етапу – м’якого, який часто називають soft collection.

Якщо він не дає бажаного результату, колектори переходять до другого етапу – жорсткого (hard collection), під час якого відбувається особистий контакт з боржником. Колектори відвідують боржників за місцем проживання, роботи та роз’яснюють наслідки несплати за кредитом, повідомляють про можливість відстрочки або реструктуризації боргу, про можливість звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення боржником злочину (шахрайства), звернення до суду (третій етап – legal collection). Всі ці дії супроводжуються психологічним тиском.

В Україні діє Асоціація учасників колекторського бізнесу України (АКБУ) – єдине всеукраїнське професійне об’єднання колекторів. АКБУ створено в грудні 2008 року. На сьогодні до її складу входять найбільші колекторські компанії України.
АКБУ офіційно прийнята у Федерацію європейських національних колекторських асоціацій (Federation of European National Collection Associations – FENCA), яка створена 15 січня 1993 року й об’єднує асоціації колекторських компаній 17-ти європейських країн.

Діяльність колекторських компаній, що входять до складу АКБУ, регулюється Кодек­сом етики колекторів та відповідними положеннями.

На жаль, працівники таких компаній досить часто порушують його положення та навіть положення Кримінального кодексу України. Як боротися з ними в такому випадку?

Звісно, борги необхідно повертати. Але як боржникам протидіяти колекторам, коли останні роблять їхнє життя нестерпним?

Поради боржникам при спілкуванні з працівниками колекторських компаній:

•   не панікувати, адже в такому стані людині складно приймати розважливі рішення;
•   не варто переховуватися від колекторів, адже це не сприяє врегулюванню проблеми, а тільки змушує колекторів вживати жорсткіших методів впливу;
•   потрібно отримати в колекторів документи, які підтверджують їхні повноваження та правомірність вимог;
•   необхідно особисто порахувати суму заборгованості, яка виникла у зв’язку з простроченням оплати кредиту;
•   не підписувати жодних документів, поки не впевнитеся, що вони не погіршують умов оплати боргу;
•   доцільно звернутися за консультацією до кваліфікованого юриста, а якщо сума боргу значна або майно передане в іпотеку банку, то краще доручити юристу ведення справи.

Дуже часто колекторські фірми купують інформацію про боржників у компаніях, які незаконно займаються збиранням інформації стосовно осіб, а саме номерів телефонів боржників та їх друзів, рідних, близьких, сусідів, роботодавців, актуальне місце проживання та місце роботи.

Це свого роду «чорний ринок» конфіденційної інформації, котрий успішно функціонує і розвивається, адже, як казав Вінстон Черчилль: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

Все частіше трапляються ситуації, коли через недостовірну інформацію, збіги в прізвищі, імені боржника з іншою особою, колектори тиснуть на особу, яка не має заборгованості. Багато таких випадків виникає через неетичну практику розшуку боржників, тому доречно звернутися безпосередньо до колекторської компанії та з’ясувати правомірність її вимог, підтверджену документами, пред’явити паспорт та вимагати виключити ваші дані з реєстру боржників колекторської фірми.

Сьогодні все популярнішими стають послуги антиколекторів, тобто юристів, які спеціалізуються на врегулюванні питання щодо стягнення кредиторської заборгованості та вміють ефективно працювати з колекторами, добре орієнтуються в сфері банківського права та фінансів.

Кваліфікований юрист допоможе отримати вигідніші умови для сплати боргу, реструктуризувати його або відстрочити оплату. Якщо при отриманні кредиту чи при передачі прав кредитора колекторській компанії були допущені порушення зі сторони банку чи колекторської компанії, юрист може в судовому порядку домогтися визнання кредитного та іпотечного договору, договору поруки недійсними.

Залишається сподіватися, що найближчим часом парламентарі приймуть відповідний закон про колекторську діяльність в Україні, який визначить межі діяльності колекторських компаній, їхні повноваження та обов’язки, а боржникам дасть можливість ефективно захищати свої права.

На моє глибоке переконання, перед тим як брати кредит і потрапляти в боргове ярмо, варто добре подумати, адже відчуття свободи та особистого комфорту значно важливіше, аніж будь-які матеріальні цінності.