Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№8(31)(2014)
Ще вчора успішний інвестиційний банкір, який працював з найбільш резонансними угодами на вітчизняному ринку, а зараз голова нещодавно створеної Державної фіскальної служби України Ігор Білоус є одним з найбільш обговорюваних українських чиновників.
Що змінилося в одному з найвідповідальніших відомств у структурі виконавчої влади України, та як команда Білоуса збирається боротися з цілою армією корупціонерів у сфері оподаткування? Чому революційні та рішучі дії головного податківця країни в одних викликають шок та шквал критики, а в інших – відверте захоплення та підтримку?
Про все це, а також про плани реформування української податкової системи, найбільш резонансні фіскальні нововведення останнього часу та про перспективи перетворення України на державу з європейською моделлю оподаткування з Ігорем Білоусом вдалося поспілкуватися журналу «Незалежний АУДИТОР».
Ігорю Олеговичу, 8 липня Кабінет Міністрів України прийняв рішення ліквідувати Міністерство доходів та зборів, ухваливши положення про створення нової структури – Державної фіскальної служби. Що лежить в основі такого рішення? Які особливості діяльності колишнього міністерства призвели до його реформування у фіскальну службу?
Так, по суті, Кабінет Міністрів реорганізував Міндоходів у Державну фіскальну службу (ДФС – ред.), яка тепер виступає центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики. В основі такого рішення лежить прагнення закріплення прозорості та об’єктивності у діяльності головного податкового та митного органу країни задля попередження корупційних проявів, які існували раніше. Ми переконані, що реалізацію податкової політики повинен здійснювати єдиний орган державної влади.
Наша мета – запровадити європейську модель фінансового контролю. Вона передбачає поєднання контрольно-перевірочних функцій та функцій досудового розслідування. Створення Державної фіскальної служби – це крок до утвердження в Україні легального бізнесу. Буде зменшено кількість перевірок через ліквідацію контролерів-дублерів. Державна фіскальна служба реалізовуватиме державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Головною особливістю нової структури є те, що у неї, порівняно із Міндоходів, відсутнє право формування податкової та митної політики, яке було передано Міністерству фінансів України. Разом з тим за ДФС закріплено функцію щодо реалізації конфіскованого під час митного контролю майна.
Наприкінці травня Кабінетом Міністрів було анонсовано створення окремої Служби фінансових розслідувань (СФР). Розкажіть детальніше, якими будуть функції цього органу, та як при цьому дане відомство взаємодіятиме з Державною фіскальною службою?
Концепцію створення Служби фінансових розслідувань Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив сформулювати ще в березні 2014 року. В основі концепції лежить ідея ліквідації податкової міліції і створення на її базі СФР, яка увібрала б у себе всі функції в частині економічних злочинів, що зараз дублюються органами МВС, СБУ, Держфінінспекцією, а також Фінмоніторингом. На виході ми отримуємо один орган замість п’яти, що сприятиме зменшенню тиску на бізнес, фінансовій прозорості та створенню рівних і справедливих правил гри для всіх учасників ринку. Ситуації, коли за одним і тим самим питанням бізнесменів перевірятимуть декілька різних відомств, що лише стимулює прояви корупції, за таких умов уже не буде.
При цьому Служба фінрозслідувань здійснюватиме, насамперед, контроль внутрішнього аудиту розпорядників бюджетних коштів. Все це тільки після відкриття кримінального провадження. Іншими словами, перевірка фінансової звітності, систем внутрішнього контролю і аудиту, а також окремих трансакцій здійснюватиметься виключно за рішенням суду. Це рішення буде винесено на підставі подання прокурора або слідчого в рамках розслідування кримінальної справи.
Фактично, йдеться про регламентовану слідчу дію, в рамках якої співробітники служби зможуть знайомитися з документами, робити їх копії. Натомість їх вилучення допускається лише після відповідного рішення слідчого чи судді.
Приклади ефективної діяльності такої служби є в різних європейських країнах. В нас вже є відповідний законопроект, який готовий для розгляду у парламенті.
Чи відбудуться кардинальні зміни в кадровому складі нового відомства? Чи залишаться на своїх посадах колишні керівники Міндоходів, і чи зміниться кадрова структура в регіонах та на середніх ланках управління фіскальної служби?
Функції Державної фіскальної служби відповідно до Податкового та Митного кодексів не змінилися, тому її структура значних змін не зазнала.
У той же час кадрові зміни у нашому відомстві відбуваються вже сьогодні. Змінено майже весь керівний склад структурних підрозділів служби та керівників Головних управлінь і митниць у регіонах. Встановлюються прозорі процедури призначення нових кадрів за участі представників громадськості та бізнесу. У Державній фіскальній службі утворено Раду з питань добору керівних кадрів територіальних органів служби. До її складу включено представників громадськості, бізнесу, а також працівників апарату Державної фіскальної служби.
Серед найрезонансніших нововведень старого керівництва Міндоходів можна виділити закон про трансфертне ціноутворення. Наскільки ефективною виявилася така ініціатива? Чи працює цей закон належним чином у вітчизняних умовах? Як нинішнє керівництво фіскальної служби збирається розвивати цей напрямок?
Запровадження механізмів трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) – це загальносвітовий досвід, який Україна сьогодні імплементує в національну практику.
За висновками експертів, ТЦ – досить складний для запровадження як для платників податків, так і для податкових адміністрацій механізм контролю за звичайними цінами. В багатьох країнах повноцінна імплементація ТЦ відбувалась від трьох до семи років.
Враховуючи набрання чинності норм ТЦ з 1 вересня 2013 року, значна кількість платників податків виявилась не готова своєчасно відзвітувати про контрольовані операції до 1 травня 2014 року. Державна фіскальна служба підтримала ініціативу щодо збільшення часу для підготовки звітів та перенесення строку їх подання до 1 жовтня нинішнього року з одночасним вдосконаленням окремих норм ТЦ.
Серйозного розголосу серед українських підприємців набуло питання податкової амністії для бізнесу. Професійна спільнота при цьому не дуже задоволена ставкою податкового компромісу в 15 % від несплачених нарахувань минулих періодів, вважаючи, що така вартість «податкової індульгенції» для бізнесу стане непідйомною. Що Ви можете сказати з цього приводу? Чи згодні у фіскальній службі з такою думкою підприємців?
Стосовно 15-процентної ставки у рамках застосування податкового компромісу, то дійсно, представники «бізнесу» висловили своє незадоволення з цього приводу, що, у свою чергу, було взято до уваги та запропоновано нову ставку в розмірі 10 %. Зазначена ставка була узгоджена на засіданні комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
На думку Державної фіскальної служби України, ставка в 10 % є оптимальною та являє собою компроміс між державою та платниками податків.
Вітчизняним бізнесменам час зрозуміти, що завдання податкового компромісу – не стільки наповнити бюджет, скільки допомогти бізнесу перегорнути сторінку і почати працювати легально. Тому усі побажання підприємців з нашого боку обов’язково знайдуть своє відображення у подальшому доопрацюванні закону про податковий компроміс. Втім, поки що цей закон остаточно не прийнятий, тому робити конкретні висновки ще зарано.
Ініціатива ДФС з введення окремих рахунків для адміністрування податку на додану вартість також викликала вкрай серйозний резонанс серед вітчизняних підприємців та експертів. На думку багатьох спеціалістів, ПДВ-рахунки фактично означають виведення 20 % коштів з обігу підприємств. Як це позначиться на діяльності українського бізнесу? Які переваги та недоліки введення ПДВ-рахунків бачите Ви особисто?
У даному випадку мова йде про введення нового методу електронного адміністрування податку на додану вартість. Так, рішення революційне, однак, по суті, в нас не було іншого вибору – починати боротися з відверто злочинними способами маніпуляцій з ПДВ потрібно було вже дуже давно. ПДВ наразі – це найбільший податок в Україні, що забезпечує близько 40 % податкових надходжень до державного бюджету. Однак у той же час він є ще й найкорумпованішим, причому зловживання та маніпуляції з цим податком з кожним роком лише збільшуються і набувають вже системного характеру. Через це ми маємо суттєве зростання бюджетних відшкодувань за переплатами з податку на прибуток та власне ПДВ. Раніше системної боротьби як такої з цим явищем фактично не було. Так, податківці «відпрацьовували» так звані податкові ями, різноманітних конвертаторів, оптимізаторів та обнальщиків, але чіткого системного підходу до сьогодні не існувало. Ми ж, в свою чергу, наважилися на такий серйозний крок і врешті-решт запровадили систему, яка допоможе нам забезпечити гарантовану оплату ПДВ.
Що стосується переваг та недоліків цього рішення, то серед переваг я б відзначив те, що в нашій країні, по суті, виключається можливість функціонування «схемного кредиту», в системі буде зменшена кількість перевірок, сам ПДВ буде відшкодовуватись набагато швидше, а також можливим стане вирішення проблеми так званих «угод нікчемності». Тобто завдяки такому нововведенню знімається величезний пласт проблем, який раніше лежав на вітчизняній економіці непомірно важким тягарем.
Серед недоліків, на мою думку, найважливішим є те, що для запуску всієї цієї системи необхідно зробити перший крок, тому зараз платникам потрібно сформувати певні фінансові запаси для здійснення перших платежів, після чого весь процес поступово буде доведений до автоматизму, а система буде забезпечувати сама себе.
Розкажіть детальніше про механізм функціонування ПДВ-рахунків.
Якщо говорити просто про складне, то можна сказати, що цей метод полягає у тому, що жоден продавець не зможе виписати покупцеві податкову накладну, якщо у нього не вистачає податкового кредиту від його постачальників або немає достатньої кількості грошей на ПДВ-рахунку.
Раніше ж податкові накладні виписувалися, так би мовити, «з пальця», їх просто надували з нічого, а в систему постачався фактично надуманий ПДВ-кредит, якого насправді не існує. В результаті такого змішування реального і штучного ПДВ-кредиту в системі реальні виробники, які працювали за правилами, не отримували відшкодувань з податку у необхідних об’ємах, що в свою чергу зумовлювало мотиви для переплати по прибутках. Така система існувала багато років, що привело до катастрофічних результатів: 25 млрд грн
на рік переплат по податку на прибуток, а також 19 млрд грн переплат по ПДВ. Для України це без перебільшення астрономічні суми. Побороти цю проблему можна лише за рахунок системного підходу до справи. Наше рішення є добре продуманим, окрім цього, ми узгодили його з Національним банком України, а також, що важливо, з Міжнародним валютним фондом. Йдеться про тимчасовий дворічний період функціонування такого підходу, що має на меті дисциплінувати платників та автоматизувати процес адміністрування ПДВ.
Так, подібні програми діють лише у деяких країнах світу, зокрема, в Азербайджані, однак у нашому випадку необхідно враховувати менталітет вітчизняних платників, який, відверто кажучи, далекий від менталітету платників з європейських країн.
Саме тому, через відсутність чіткої системи адміністрування ПДВ, у минулому році ми недоотримали 50 млрд грн, а з податком на прибуток – всі 70. Зараз ми вимушені запроваджувати різноманітні воєнні збори, але якби у нас було нормальне функціонування ПДВ, потреба вводити тимчасові податки відпала б сама собою.
Що стосується «військового податку», то неодноразово доводилося чути думку, що нинішня влада намагається вирішити фінансові проблеми держави за рахунок найбільш незабезпечених громадян України. Зокрема, виникає запитання, чому так званий військовий податок у 1,5 % був прив’язаний лише до заробітної плати українців, у той час як, наприклад, доходи від депозитів залишились недоторканими?
В цьому випадку йшлося про додаткові кошти, які можна було б швидко мобілізувати та найлегше адмініструвати. Було дуже багато варіантів тимчасових податків, однак вирішили зупинитися саме на зарплатній пропозиції. По-перше, його найлегше адмініструвати, на це не потрібно якихось особливих надзусиль, а по-друге, незважаючи на тимчасовий характер цього податку, він відразу гарантує нам додаткові надходження. Всі інші варіанти потребували б місяця чи двох лише на розробку методів адміністрування. В нинішній ситуації, враховуючи те, що коїться в країні, ми не можемо дозволити собі витрачати дарма стільки часу. Я розумію, що є багато критики на нашу адресу, але пора зрозуміти – зараз час радикальних рішень, з якими завжди хтось може не погоджуватися.
Від чого буде залежати продовження дії військового податку після 1 січня?
Зрозуміло, що в першу чергу все буде залежати від того, як складеться ситуація на сході країни. Прогнозувати ж щось стосовно цього наразі практично неможливо, мабуть, сказати щось конкретне можуть лише ті хлопці, що воюють зараз на передовій. Окрім цього, все залежить від того, як будуть працювати наші податкові нововведення. Зокрема, з 1 вересня починається дія нових ставок по рентним платежам, також ми чекаємо, коли запрацюють інші податкові важелі. Тому я не думаю, що дія військового податку у наступному році буде продовжена, в цьому плані ми розраховуємо на інші джерела наповнення держбюджету.
Хотілося б також торкнутися теми інших важливих «антикризових» фіскальних нововведень, що були підтримані Верховною Радою України в кінці липня. Зокрема, різну реакцію у професійному середовищі викликало збільшення ставки оподаткування доходу від торгівлі цінними паперами з 10 до 18 %. Чому була встановлена саме така ставка, та як це позначиться на діяльності і без того не дуже розвиненого фондового ринку України?
Поки що я не можу коментувати щось з цього приводу, адже найближчими днями я планую обговорити цю тему з міністром фінансів та учасниками фондового ринку для того щоб згладити певні суперечності, звести до спільного знаменника наші думки та, можливо, внести конкретні корективи до цього рішення.
Однак загалом хочу сказати, що законотворча діяльність – це трохи не наша парафія, погоджувати з нами такі речі, як мобілізаційний податок, підняття акцизів чи ставки на дохід від торгівлі цінними паперами Міністерство фінансів не зобов’язане. Якщо говорити відверто, то наразі більшість податкових ініціатив надходить саме від Міністерства фінансів. Державна фіскальна служба в свою чергу опікується принциповим реформуванням системи, а не підняттям конкретних ставок. Наше завдання – ініціювати нові ідеї, такі як адміністрування ПДВ чи скорочення кількості податків. Саме в цьому й полягає сфера нашої відповідальності.
Які основні питання та ініціативи з реформування податкової системи України сьогодні знаходяться на порядку денному у Державній фіскальній службі? Які з них є найближчими до своєї реалізації?
Насамперед я б відмітив наш намір скоротити кількість податків у країні з 22 до дев'яти – більшість податків будуть трансформуватися та групуватися. Крім цього, ми плануємо здійснити низку заходів з децентралізації оподаткування. Наприклад, податок на нерухоме майно та фіксований сільськогосподарський податок перейдуть у категорію місцевих податків, що дозволить витрачати акумульовані кошти в тих містах та селах, де вони і були зібрані.
Окрім цього, одним з основних локомотивів вітчизняної системи оподаткування на рівні з адмініструванням ПДВ я вважаю єдиний соціальний внесок – податок на прибуток фізичних осіб плюс внески на соціальне страхування. Цей загальний показник в Європі обраховується разом, у нас же це досі два окремих податкових збори. Крім того, в Україні загальна сума цього податку складає 55 %, в європейських країнах середній показник знаходиться на рівні 36 % – ми явно вийшли за рамки середньоєвропейського навантаження. Звідси і зарплати в конвертах, що також є однією з головних проблем української економіки. Щоб боротися з цим ми пішли на радикальні рішення та запропонували такий підхід: з мінімальної заробітної плати стягується фіксована сума єдиного соціального внеску близько 500 грн. Інша частина заробітної плати, що перевищує розмір мінімальної (сьогодні це 1218 грн) оподатковується за ставкою 15 %. Очевидно, що 15 % платити значно вигідніше, аніж ті 37 %, які виплачуються роботодавцями зараз. Відповідно до цього ми розраховуємо на значний рівень детінізації зарплатної сфери, адже підприємцям стане просто невигідно забезпечувати виплату зарплат в конвертах. Зараз на долю «сірих» та «чорних» зарплат випадає близько 20 млрд грн на місяць. Це дуже серйозна сума, і з такою практикою треба боротися.
Пропонується також створення моделі шкали оподаткування доходу фізичних осіб. В цьому плані наша мета така ж, як і в усьому світі – зробити так, щоб той, хто заробляє більше і податків платив відповідно більше. Єдине питання тут полягає в критеріях та відсоткових ставках – усі ці речі зараз знаходяться на стадії обрахування.
Крім цього, ми плануємо запровадити єдиний звітний період з основних податків. Зараз практично кожен податок та збір адмініструється за окремими звітними періодами, що вносить масу незручностей як для податківців, так і для платників. Все це дозволить нам суттєво зменшити кількість звітів та платежів, що в свою чергу безпосередньо впливатиме на позицію України у рейтингу DoingBusiness.
Більшість цих ініціатив, сподіваюся, буде найближчим часом розглянута, доопрацьована та прийнята Верховною Радою, після чого наші ідеї зможуть запрацювати у повній мірі вже наступного року. Якщо ми дійсно це зробимо, то в 2015–2016 роках ми з вами будемо жити вже в новій країні.
В одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю Ви оцінювали обсяг «тіньового обігу» в українській економіці у 300 млрд грн. Як фіскальна служба бореться з тіньовим сектором української економіки? Які найрозповсюдженіші тіньові схеми розподілу фінансових ресурсів використовує вітчизняний бізнес?
Вітчизняні підприємці вже давно навчилися зловживати недоліками українського податкового законодавства, що є дуже серйозною проблемою, адже подібні порушення набули системних масштабів. Зокрема, дуже поширеною є схема ухилення від оподаткування за рахунок залучення фіктивних суб’єктів господарювання з метою придбання товарів, які не мають легального походження (контрабанда, незаконний видобуток корисних копалин і т.п.).
Тому одним з основних завдань, які зараз стоять перед Державною фіскальною службою України, є повна ліквідація схем ухилення від оподаткування за рахунок «співпраці» підприємств реального сектору економіки з податковими ямами та конвертаційними центрами.
Ми вже розпочали цю боротьбу, вона дається нам нелегко, однак можу сказати, що на сьогодні підрозділами податкової міліції припинено протиправну діяльність 28 конвертаційних центрів, якими було конвертовано 3,3 млрд грн.
При цьому по кожному з них слідчими підрозділами фінансових розслідувань розпочато кримінальні провадження.
Крім того, оперативниками податкової міліції зібрано доказову базу щодо 523 підприємств з ознаками фіктивності. Загалом, у провадженні слідчих фінансових розслідувань у січні–червні 2014 року перебуває 7163 кримінальних провадження, з яких закінчено 2481. При цьому до суду вже направлено 689 проваджень. До остаточної перемоги ще далеко, однак я вважаю, що ми рухаємось у правильному напрямку.
Очевидно, що однією з головних проблем українського суспільства є проблема корупції. Не винятком у цьому плані є і сфера оподаткування. Як нове відомство збирається боротися зі «своїми» корупціонерами? Що можна зробити для того щоб перемогти свавілля податкових інспекторів «на місцях», на яке постійно нарікають вітчизняні підприємці?
Звісно, податкова система будь-якої держави без винятку традиційно відноситься фахівцями до сфери з наявністю підвищених корупційних ризиків.
З огляду на це, перед нещодавно утвореною Державною фіскальною службою України стоїть завдання щодо рішучого очищення відомства від корупціонерів. Це також нелегке завдання, однак сьогодні з метою мінімізації корупційної складової як у центральному апараті Державної фіскальної служби, так в і її територіальних органах проводиться жорстка кадрова ревізія.
Зокрема, для більшої її ефективності планується проведення атестації особового складу – тестування на предмет знання вимог податкового, митного та антикорупційного законодавства. Багатьом співробітникам при цьому буде запропоновано також пройти перевірку шляхом опитування з використанням поліграфу, що розглядається нами як новий дієвий додатковий засіб протидії корупції.
Вагомим антикорупційним інструментом громадського контролю є телефонна гаряча лінія «Пульс». Вона дає можливість громадянам цілодобово повідомляти про неправомірні дії посадовців, оперативно вирішувати спірні питання, що виникають під час адміністрування податків, а також при перетині митного кордону України та проходженні митних процедур.
Нашим підприємцям треба не нарікати на свавілля податкових інспекторів на місцях, а займати активну позицію, повідомляти відповідні служби в територіальних органах або центральному апарату Державної фіскальної служби про факти неправомірних або корупційних дій з боку її співробітників та вимагати вжиття заходів реагування у встановленому законом порядку.
Позиція керівництва Державної фіскальної служби у боротьбі з корупцією жорстка і безкомпромісна. Посадовець, що вчинив корупційне правопорушення, не дивлячись на попередні заслуги, посади і звання, повинен нести відповідальність. І винятків тут не повинно бути.
На думку багатьох експертів, однією з найпозитивніших ініціатив колишнього керівництва Міндоходів було створення мережі сервісних центрів для покращення обслуговування підприємців під час складання податкової звітності. Як би Ви оцінили діяльність таких центрів, і чи буде фіскальна служба й надалі розвивати систему надання консультативних та адміністративних послуг відомства платникам податків?
Дійсно, саме ці контактні майданчики, а їх на сьогодні 536 одиниць, мають стати авангардом структури інформаційної взаємодії платників податків і органів ДФС, первинними центрами накопичення інформації та чи не єдиним для наших клієнтів представництвом фіскальної служби. Саме тут є намір реалізовувати партнерські взаємовідносини органів ДФС і платників податків. У цих облаштованих усім необхідним приміщеннях платники мають можливість комфортно, без витрат дорогоцінного часу виконати свої податкові зобов'язання за умови кваліфікованої допомоги консультантів.
Вже сьогодні центрами щоденно обробляється у середньому близько 100 тис. звернень платників податків стосовно як здачі звітності, так і надання адміністративних послуг, отримання електронних ключів і кваліфікованих консультацій.
Протягом минулого року кількість заяв тільки до центрів за наданням лише адміністративних послуг склала понад 4 млн, а за перше півріччя цього року оброблено близько 2 млн звернень.
Як би Ви загалом оцінили фіскальну грамотність українців? Наскільки часто вітчизняні підприємства порушують правила оподаткування несвідомо, через незнання законів? Наскільки важливим для України сьогодні є інститут податкового консалтингу?
Очевидно, що із року в рік фіскальна грамотність українців зростає. Інша справа, що натомість деякі платники податків банально не встигають своєчасно відслідковувати часті зміни податкового законодавства, що призводить до несвідомого його порушення. У той же час питання важливості інституту податкового консалтингу є полемічним. З боку Державної фіскальної служби проводиться значна робота щодо надання платникам податків якісних послуг в сфері оподаткування. Це і функціонування центрів обслуговування платників податків, і можливість отримання консультацій в сфері оподаткування за контактним телефоном Інформаційно-довідкового департаменту або отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі в разі надіслання офіційного письмового запиту. Тому питання законодавчого затвердження статусу податкових консультантів в Україні необхідно ретельно опрацювати та обдумати. Якихось поспішних рішень у цьому аспекті приймати, на мою думку, не варто.
Наприкінці 2013 року стало відомо, що Україна піднялася на 28 позицій у рейтингу легкості ведення бізнесу Всесвітнього банку DoingBusiness, опинившись на 112-му місці. Наскільки наша країна здатна продовжити цей прогрес і увійти до топ-100 країн рейтингу в 2014 році?
Дійсно, цілком справедливо цей рейтинг вважається ключовим індикатором бізнес-клімату в тій чи іншій країні. Я не маю жодного сумніву в тому, що Україна – це держава з великим потенціалом і можливостями. Але скористатися ними ми зможемо тільки після того, як в нашій країні будуть встановлені прозорі умови ведення бізнесу. Йдеться про спрощення системи сплати податків, митного контролю та оформлення товарів, які переміщуються через кордон, зменшення адміністративного тиску на підприємців та ще цілий комплекс інших факторів, які заважають розвиватись легальному бізнесу.
Сукупність запланованих заходів, на нашу думку, дасть можливість суттєво покращити позиції України у рейтингу DoingBusiness. Звичайно, йдеться не про десятку, але входження до сотні цілком можливе орієнтовно у 2015 році.
Не можна проігнорувати і питання функціонування українських податкових органів на території анексованого Росією Криму. Як відбувався відхід українських податківців з окупованого півострову? Який режим оподаткування діє на території автономії зараз?
В умовах дестабілізації ситуації в Криму та Севастополі нами запроваджено новий механізм, який дозволяє перереєструвати свій бізнес на території будь-якої області чи м. Києва і сплачувати податки відповідно до законодавства України. Згідно з даними за перше півріччя 2014 року, такою можливістю скористались 972 платника, з них: 427 юридичних осіб та 545 фізичних осіб – підприємців.
На Вашу думку, податкова система якої країни була б найсприятливішою для України?
Я вважаю, що найкориснішим для України може стати дослідження системи оподаткування Грузії та Сінгапуру.
Грузія за останні роки впровадила глибокі та комплексні податкові реформи, спрямовані на створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва, та є одним з лідерів світових рейтингів легкості ведення бізнесу.
Податкова система Сінгапуру вважається однією з найдосконаліших у світі, завдяки їй формується значна частина державного бюджету. В Сінгапурі застосовується однорівнева система оподаткування прибутку компаній, тобто заплативши податок з прибутку компанії, акціонер отримує дивіденди, звільнені від подальшого оподаткування. Також передбачені пільги в оподаткуванні для новостворених компаній протягом перших трьох років ведення діяльності.
Сінгапур займає перше місце у рейтингу легкості ведення бізнесу DoingBusiness, Грузія – восьме. Отже, ці країни є досить успішними у проведенні податкових реформ, тому слід взяти до уваги їхній досвід.
Як Ви сприймаєте критику на адресу Державної фіскальної служби, особливо в плані порівняння Ваших дій з діями минулого керівництва Міндоходів?
Як на мене, порівнювати нас з минулою владою та говорити про те, які вони були хороші та розумні, і які ми погані, абсолютно неправильно та навіть підло. Порівнювати нинішню ситуацію в українській економіці з 2012 та 2013 роками просто некоректно. В нас день починається з того, щоб дізнатися, чи не вбили когось з наших солдатів в Донецькій та Луганській областях, та чи не вторглася армія сусідньої держави на нашу територію. У представників минулої влади на порядку денному стояли зовсім інші і куди більш легкі запитання. Але загалом я вважаю, якщо люди критикують нашу діяльність, то в цьому немає нічого поганого. Ми завжди готові враховувати будь-які критичні зауваження, адже це дозволяє приймати більш виважені та обмірковані рішення.
Що б Ви хотіли побажати читачам журналу «Незалежний АУДИТОР»?
Бажаю читачам журналу подолання всіх перешкод на шляху, міцного здоров’я, натхнення та творчих здобутків!
На нас чекає багато змін та реформ, і, лише проявивши найвищий рівень професіоналізму, патріотизму і порядності, ми зможемо відповісти на виклики часу. Саме для цього ми маємо бути рішучими та безкомпромісними в боротьбі з корупцією і податковими правопорушеннями та разом створювати комфортні умови для розвитку підприємницького середовища.
Розмовляв: Сергій ШЕВЧУК
Цікаві факти про ігоря білоуса:
Головне
