№8(31)(2014)

На початку серпня аудитори зібралися в Києві на круглий стіл з метою обговорення законопроекту «Про аудиторську діяльність», розробленого Спілкою аудиторів України. Напередодні представники професії дискутували на регіональному рівні – відбулися зустрічі у Харкові, Дніпропетровську, Львові та Одесі, де аналізували положення проекту, пропонували доповнення та поправки.

Окрім цього, законопроект розмістили на сайті Спілки аудиторів, для того щоб якнайбільше людей мали змогу ознайомитися з ним і висловити свої міркування. Київський круглий стіл був запланований як підсумковий, після якого внесуть узагальнюючі поправки і доповнення та звертатимуться до органів, наділених повноваженням законодавчої ініціативи, з тим, щоб внести цей документ на розгляд парламенту.

Президент САУ Наталія Гаєвська повідомила, що роботу над законопроектом розпочали більше року тому, коли нова Рада САУ поставила перед собою завдання активнішої участі в реформуванні аудиторської діяльності. Активісти розуміли потребу нового бачення законодавства, тому спочатку сформували концепцію. Після цього було створено дієву робочу групу на чолі з керівником правового департаменту Ради САУ Володимиром Головачем, в яку увійшли фахівці та представники регіонів. Вони розробили законопроект з урахуванням реалій та нинішніх вимог до професії з огляду на євроінтеграційний вектор України.

На думку президента САУ, в законопроекті закладено абсолютно нове бачення розвитку професії. Вона повідомила, що аудитори чекають початку діяльності проекту Світового банку з реформування законодавства в Україні у сфері бухгалтерського обліку та аудиту й використання міжнародних стандартів. СБ у рамках цього проекту дасть порівняльний інструментарій, зокрема, про те, що нині є в Україні у цій сфері, та те, чого вимагає видозмінена 43 Директива ЄС. Відомо, що 16 квітня цього року була ухвалена Директива 2014/56/ЄС Європейського парламенту та Ради, яка вносить зміни до Директиви 2006/43/ЄЄ про обов’язковий аудит річної звітності й консолідованої звітності, та Регламент (ЄС) 537/2014 про конкретні вимоги до обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу. Обидва документи набули чинності 18 червня 2014 року, однак положення Директиви мають бути перенесені до законодавства країн-членів ЄС упродовж двох років з моменту набуття чинності.

Проте головним навантаженням представленого законопроекту Наталія Гаєвська вважає той момент, що кожен аудитор повинен відчувати себе причетним до фахової спільноти. «У зв’язку з цим виникла ідея, яка знайшла позитивний відгук у регіонах, – об’єднання аудиторів в єдину національну організацію», – повідомила керівник найбільшої професійної громадської організації. Планується, що при цьому залишаться фахові громадські організації, і в кожного аудитора буде квота впливу на розвиток професії, регулювання та контроль аудиторської діяльності.

Інша ключова тема закону – суспільний нагляд. Хто має його здійснювати? Тут висловлюють різні міркування – від надання повноважень представникам держаних органів до організації суспільного нагляду тими, хто користується послугами аудиторів і часто страждає від недобросовісного аудиту. Водночас експерти наголошують, що в законопроекті закладені норми, які дадуть можливість жорсткіше регулювати аудит. Багато уваги приділено невтручанню аудиторів у конфлікт інтересів, що є слабким місцем в Україні.

Керівник Спілки закликала при обговоренні законопроекту думати, насамперед, про інтереси аудиту в Україні, відкинувши внутрішньопрофесійні непорозуміння, які, за її словами, «завдали, мабуть, найбільшого збитку іміджу професії аудитора». Розділення, створення нових громадських організацій призводить, з одного боку, до виникнення конкурентоспроможного середовища, але з іншого – кожна організація прагне довести, що все, що було до неї, було неправильно. «На жаль, цей процес продовжується, що не на користь українському аудиту, адже все, що сказано проти колег, чує світ. Я вірю, що наша сила – у єдності, тому потрібно не роз’єднуватися, а об’єднуватися», – констатувала Наталія Гаєвська.

Віце-президент Спілки аудиторів Вікторія Лісіна зазначила, що практично з моменту ухвалення закону про аудиторську діяльність фахова спільнота постійно перебувала в ситуації, коли народні депутати не припиняли «експериментувати» в законодавчому полі, вносили поправки, які регламентували нюанси розвитку професії. Вона нагадала, що роботу над новим законопроектом, який би враховував реалії та наближав до європейських стандартів, розпочали ще з 2011 року. У напрацюванні ключових положень майбутнього документа брали участь фахівці, котрі мають практичний досвід роботи, а нинішня редакція законопроекту, яка була затверджена 19 червня 2013 року Радою Спілки аудиторів, доповнена пропозиціями представників регіонів.

«У Києві ми хочемо узагальнити рекомендації, вироб­лені в регіонах, щоб втілити їх в законодавче поле», – повідомила Вікторія Лісіна. Вона сказала, що під час дискусій наголошували переважно на необхідності створення єдиної національної організації аудиторів, її статусу, фінансування. Саме такі норми закладені в положеннях Директиви 2014/56/ЄС Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 року. Аудитори також висловлювали побажання, щоб представництва міжнародних аудиторських фірм, які працюють на території України, брали активнішу участь у розвитку професії.

Член Ради САУ, керівник групи розробників законопроекту Володимир Головач розказав про суть цього документа. Він детально зупинився на схемі управління аудиторською діяльністю, оскільки саме цей момент викликає найбільше дискусій. Сам законопроект наголошує на необхідності функціонування національної організації аудиторів України. Він повідомив, що після тривалих обговорень було вирішено зупинитися на назві Аудиторська палата України, за прикладом наших сусідів – поляків, чехів тощо.

На думку Володимира Головача, Національна організація аудиторів України потрібна для того, щоб надіслати меседж суспільству, що аудитори належать до єдиної організації. «Ми повинні бути професією, яка обстоює свій імідж та свої пріоритети», – наголосив ветеран аудиторського руху. При цьому він ще раз нагадав, що за аудиторами залишається право створювати професійні громадські організації, які матимуть повноваження з управління аудиторською діяльністю, зокрема зможуть делегувати своїх представників до рад аудиторів, здійснювати контроль якості та підвищувати кваліфікацію.

У законопроекті закладено норми, згідно з якими основним регуляторним, координаційним і представницьким органом повинна бути Всеукраїнська рада аудиторів у складі 20 аудиторів. Це ті повноваження, які раніше були в Аудиторської палати, але в зменшеному вигляді. Мають бути окремі, автономні, не підпорядковані один одному органи управління. Це Комітет з сертифікації та навчання (десять осіб), Комітет з етики та контролю якості (десять осіб) та Дисциплінарний суд (десять осіб). Координацію та організаційно-технічне забезпечення їхньої роботи має здійснювати Всеукраїнська рада аудиторів України (20 осіб), яка повинна бути юридичною особою зі своїм статутом та рахунком, а також виконавчим органом, виконавчим комітетом і секретаріатом.

Більшу частину Комітету суспільного нагляду відповідно до директивної практики повинні складати непрактикуючі аудитори. Законопроектом пропонується, щоб туди увійшли 15 аудиторів, з яких десять – непрактикуючих, а п’ять – практикуючих, делегованих з’їздом аудиторів. Комітет суспільного нагляду не повинен фінансуватися за рахунок коштів аудиторів, а з бюджету, за рахунок якого має утримуватися невеликий секретаріат.

Функція державного контролю повинна бути наявною, але обмеженою, щоб не було втручання у незалежність роботи аудитора. Наступне – науково-методичне забезпечення аудиту. Аудитори кажуть, що з цього приводу було досить багато дискусій, але нині дійшли до компромісного розуміння. Це має бути професійна організація, яка відповідатиме певним критеріям. Зокрема, у ній на постійних засадах повинні працювати не менше п’яти науковців, кандидатів або докторів наук, які мають не менше п’яти років практичного стажу в сфері аудиторської діяльності. Передбачено, щоб функцію науково-методичного забезпечення здійснював Комітет з сертифікації та навчання аудиторів.

Учасники дискусії торкалися питань назви організації аудиторів, нюансів набуття членства в Аудиторській палаті та оплати за внесення в реєстр, процедури врахування пропозицій і зауважень до законопроекту тощо. За підсумком обговорення було вирішено ухвалити резолюцію, в яку в максимальному обсязі ввійдуть пропозиції представників професії. Документ оприлюднять на сайті Спілки аудиторів України.