№8(31)(2014)

Європейський банк реконструкції та розвитку вкладе понад €7 млн у будівництво та введення в експлуатацію найбільшого біогазового заводу в Україні потужністю 2,25 МВт. Будуватимуть його на базі Рокитнянського цукрового заводу в Київській області. Проект реалізовується в рамках Програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF) на суму в €140 млн, яка є частиною ініціативи ЄБРР у сфері сталої енергетики, спрямованої на розв’язання проблем зміни клімату та поліпшення енергетичної ефективності. Стан реалізації проектів у державному секторі України, які підтримуються ЄБРР, проаналізував кандидат економічних наук Дмитро ВЕНЦКОВСЬКИЙ.

ЄБРР посідає провідне місце серед міжнародних фінансових організацій, з якими Україна тісно економічно-інвестиційно співпрацює. Наша держава – друга за обсягами наданих кредитів серед партнерів ЄБРР (на початок 2013 року припадало до 4 % кредитів). Окрім цього, він є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Станом на 1 квітня 2014 року його кредитний портфель становив €8,9 млрд ($12,2 млрд) у 326 проектах.

Сучасний стан реалізації проектів у державному секторі України, які впроваджуються з використанням ресурсів ЄБРР, відзначається низкою важливих тенденцій. Йдеться про:

Уповільнення динаміки фінансування діючих проектів у державному секторі України. Сукупний обсяг кредитних ресурсів ЄБРР, залучених для фінан­сування проектів у державному секторі України за роки співробітництва у 1993–2014 рр., станом на початок ІІ кварталу 2014 року склав $1,54 млрд. У розрізі валюти кредитування проекти профінансовано на $616,3 млн та €694,8 млн (рис. 1). На початковому етапі проекти в державному секторі України із залученням ресурсів ЄБРР мали фрагментарний характер, а кредитний портфель ЄБРР за підсумками 2000 року становив $199 млн.

Системного характеру співпраця набула в період 2001–2005 рр. Знаковим став 2009 рік, за підсумками якого обсяг кредитного портфеля ЄБРР у державному секторі України перевищив $1 млрд. Найбільшим за обсягами фінансування став 2011 рік, коли ЄБРР надав €124,2 млн та $3,6 млн. Водночас на фоні високої динаміки зростання обсягів фінансування в 2001–2011 рр. (середньорічний приріст кредитного портфеля становив понад 19 %), у 2012-му темпи приросту уповільнилися до 10,3 %, а в 2013 р. – до 6,6 %, що свідчить про стагнацію співробітництва.

Зниження загального рівня інвестиційної активності в державному секторі. Про це свідчать дані щодо середньорічних обсягів фінансування проектів ЄБРР у державному секторі України (рис. 2).

Найактивніший період фінансування проектів припадає на 2007–2011 рр., коли середньорічний обсяг виділення коштів становив майже $127 млн, що в 1,6 рази більше за середні обсяги фінансування в 2001–2006 рр.

Збільшення фінансування в період 2007–2011 рр. частково зумовлено пришвидшенням суспільного запиту на проекти модернізації інфраструктури напередодні «Євро-2012». Також на цей період припало розгортання гострої фази фінансово–економічної кризи, за результатами якої антикризовий пакет реформ передбачав масштабну підтримку з боку МФО, зокрема ЄБРР. Водночас останні роки відзначилися скороченням інвестиційного попиту держави в реалізації інвестиційних проектів за участю МФО. Певною мірою це пояснюється погіршенням макрофінансового стану України, державні фінанси якої відчували зростаючий борговий тиск, що зумовило серйозну корекцію можливостей використання механізму державних гарантій.

У період 2012–2014 рр. середньорічні обсяги фінансування суттєво знизилися. Той факт, що скорочення фінансування відбулося за вже ухваленими позиками, вказує на наявність значних розходжень між ЄБРР як кредитором та українською стороною, про що неодноразово заявляв банк. У результаті нерозв’язаність проблем та відкладання необхідних реформ призвели до порушення графіків реалізації діючих і зволікання з погодженням нових проектів.

Критичне зниження суверенних рейтингів України, що знижує якість активів ЄБРР. Впродовж 2013 року та І півріччя 2014 року провідними рейтинговими агенціями було декілька разів переглянуто в бік зниження суверенні рейтинги України. На сьогодні суверенний кредитний рейтинг України перебуває на переддефолтному спекулятивному рівні (табл. 1).

Про підвищення ризиків для забезпечення належної якості активів банку в зв’язку з погіршенням фінансового стану України йшлося в повідомленні міжнародної рейтингової агенції Fitch Ratings (Fitch). Про аналогічні ризики повідомила у своєму огляді рейтингова агенція Standard & Poor’s (S&P). Це є серйозним чинником обмеження потенціалу нарощування проектного портфеля ЄБРР в Україні. У цьому контексті важливим кроком, який сприятиме вирішенню ситуації, стало укладання масштабної угоди з МВФ, що є компенсаторним механізмом в умовах недостатності суверенних рейтингових оцінок.

Розширення кредитного портфеля за рахунок схвалення ініціатив щодо перспективних проектів в Україні. ЄБРР як активний учасник комплексу заходів щодо організації макрофінансової допомоги Україні погодив поступове поновлення фінансування проектів, призупинених на початку 2014 року у зв’язку з критичним погіршенням макроекономічних показників, ескалацією політичних ризиків, ускладненням ситуації з корупцією, відсутністю дієвих кроків щодо реформування НАК «Нафтогаз України». Зокрема, Рада директорів банку в рамках програми оперативного реагування схвалила пакет ініціатив щодо розширення фінансування проектів у державному секторі України. Серед іншого вже найближчим часом буде виділено €200 млн в рамках проекту подальшої модернізації автомобільних доріг.

Підвищення ролі фінансування проектів у державному секторі. Важливою перевагою ЄБРР у порівнянні з іншими МФО, які реалізують проекти виключно на державному рівні, є можливість здійснювати фінансування проектів як у приватному, так і державному секторах. Для України такий формат є найприйнятнішим з огляду на наявну критичну потребу залучати відносно дешеві фінансові ресурси для реалізації значущих проектів. Згідно зі Статутом ЄБРР, кредитний портфель банку має формуватися щонайменше на 60 % за рахунок проектів у приватному секторі. Нині, за даними банку, ця частка становить 59 %. Для порівняння, частка проектів ЄБРР у державному секторі в інших країнах є значно меншою (табл. 2).

Велика частка державного сектора в проектах ЄБРР характерна для економічно слабших країн (Молдова – 54 %, Казахстан – 44 %), виняток становить Білорусь (3 %) через високу закритість державного сектора для доступу іноземного капіталу. В Україні частка проектів у державному та приватному секторах протягом 2007–2011 рр. у середньому співвідносилась як 35(30):65(70), причому частка проектів без державних гарантій у сукупному портфелі в 2009 році досягала 76 %. За сьогоднішніх обставин посилення ролі державного сектора у співробітництві України з ЄБРР є позитивною тенденцією з огляду на практичну відсутність альтернативних джерел залучення фінансування.

Збільшення концентрації структури кредитного портфеля ЄБРР у державному секторі України. Згідно з даними ЄБРР, кредитний портфель банку в Україні є достатньо збалансованим за структурою (рис. 3).

Ключові сфери приблизно порівну розподіляють кредитування. Натомість структура кредитного портфеля ЄБРР у державному секторі є концентрованішою. Зокрема, домінуючою є транспортна сфера, на яку припадає 59 % позик, або $913,6 млн. Пріоритетним напрямом залишається енергетична сфера, в якій сконцентровано проектів на $332,1 млн, що відповідає 22 % кредитного портфеля. Решта, 19 % припадає на фінансову сферу та комунальне господарство. Однак тенденція до зниження диверсифікованості кредитного портфеля є негативним чинником для стратегічного партнерства України з ЄБРР.

Розширення сфер кредитування у приватному секторі із одночасним звуженням у державному. Стратегія діяльності ЄБРР як фінансово–кредитної установи визначає такі сфери фінансування проектів (табл. 3).

За останні роки Банк суттєво розширив фінансування проектів у приватному секторі, що є важливим чинником активізації бізнес–ініціатив. Той факт, що він фінансує лише проекти, які не можуть залучити фінансування на подібних умовах, є сигналом для фінансового сектора, який дотепер залишається пасивним кредитором для вітчизняних підприємств та чинником зниження надмірно високих ставок кредитування, сформованих на внутрішньому фінансовому ринку України.

Збереження поміркованого рівня освоєння позик. Рівень освоєння позик ЄБРР у державному секторі України є неоднорідним у розрізі різних сфер кредитування (рис. 4).

Рівень освоєння позик різниться за валютною структурою отриманих кредитів. Освоєння старих позик, номінованих у дол. США, становить 91,3 %, а новіших у євро – 46,7 % відповідно. Подібна різниця характерна і в розрізі сфер реалізації проектів. Зокрема, для позик, номінованих у дол. США, рівень освоєння коштів в енергетичній сфері становить 84 %, у транспортній – 85,4 %. Активніше ініціювання проектів в енергетичній сфері (рівень освоєння коштів – 22,5 %) зумовлює нарощення розриву в рівні опанування коштів у порівнянні з транс­портною сферою (64,8 %). Зважаючи на те що статистика здійснення проектів ЄБРР у державному секторі враховує фінансування накопичувальним підсумком, поточний рівень освоєння коштів є поміркованим, що свідчить про недостатню інтенсивність співробітництва.

Утворення часового розриву в динаміці реалізації проектів у державному секторі України. Передусім йдеться про нерівномірність часових характеристик реалізації схвалених проектів (рис. 5). Нині завершено погашення кредитів за дев’ятьма проектами ЄБРР у державному секторі. Їх було ініційовано до 2000 року за виключенням проекту «Розвиток інфраструктури Іллічівського морського торговельного порту». На стадії погашення – вісім проектів. Часові характеристики реалізації відзначаються концентрацією в розрізі окремих років. Зокрема, у періоди 2000–2003, 2006–2008 та 2009 рр. не було розпочато жодного проекту, натомість на 2005–2006 та 2010–2011 рр. припадає початок більшості з них.

Негативним наслідком такої ситуації є формування нерівномірного графіку боргового навантаження держави. З одного боку, утворюються часові проміжки 2015–2018 рр. та 2019–2022 рр., на які можна було б розрахувати більше боргове навантаження, з іншого – є пікові роки завершення погашення (зокрема 2022 р.).

Збереження невеликої частки проектів на стадії реалізації. Вартісна оцінка структури кредитного портфеля ЄБРР у державному секторі України підтверджує тенденцію до зниження інвестиційної активності у співробітництві (рис. 6).

Станом на початок ІІ кварталу 2014 року 77 %, або $1,13 млрд позик ЄБРР у державному секторі вже вибрано, погашено майже третину зобов’язань. При цьому п’ять проектів на стадії реалізації становлять лише 26 % (у вартісному вираженні обсяг позик у рамках цих проектів – $407 млн).

За підсумками оцінювання поточного стану співробітництва України з ЄБРР можна визначити ключові чинники, які обмежують розкриття потенціалу результативного співробітництва.

I. У макроекономічній сфері:

• Тривала стагнація реального сектора економіки в умовах відсутності дієвих реформ зумовила глибокий економічний спад. Це циклічний чинник згортання економічної активності, відтак, зниження можливостей залучати кредитні ресурси ЄБРР.
• Посилення дестабілізуючого ефекту політичної напруженності. Політична криза 2013–2014 рр.
• та невизначеність стали вирішальними в призупиненні реалізації проектів ЄБРР у державному секторі України.
• Нерозвиненість внутрішнього ринку та збереження експортної орієнтації в умовах значного обмеження зовнішнього попиту. Проекти ЄБРР орієнтовані на інтереси внутрішнього ринку, який в умовах спаду попиту на зовнішніх ринках не здатний самостійно утримувати запит на проекти ЄБРР.

II. У макрофінансовій сфері:

• Значне нагромадження боргової концентрації в умовах помірних можливостей економічного зростання в Україні. Збільшення потреб в обслуговуванні поточного боргу обмежує можливості державних фінансів обтяжуватися додатковими зобов’язаннями за кредитами ЄБРР.
• Незадовільний стан фінансової репутації, що виявляється у критично низьких суверенних рейтингах. Нарощування українських активів для ЄБРР є чинником збільшення негативного тиску на фінансові рейтинги самого банку, що обмежує можливості збільшення фінансування.

III. У сфері державних фінансів:

• Зниження бюджетного потенціалу в умовах режиму жорсткої економії – це ключовий чинник корекції середньострокових планів з фінансування об’єктів із залученням ресурсів ЄБРР на центральному та регіональному рівнях.
• Обмеження використання механізму державних гарантій. Держава обмежена в можливості нарощувати гарантований борг через ризики порушення нормативів граничного рівня боргу та через зростання ризиків необхідності реалізації цих гарантій через невиконання зобов’язань бенефіціарами коштів ЄБРР.
• Незадовільно низький рівень інтеграції приватного капіталу до державних інвестиційних ініціатив. Фінансуючи згідно зі Статутом лише до 35 % потреб кредиту, проекти ЄБРР потребують потужних інституційних суб’єктів для співфінансування. Слабкий розвиток та законодавча неврегульованість державно–приватного партнерства в Україні не дають можливості використовувати потенціал приватного капіталу, який нині не бере участі в проектах ЄБРР у державному секторі.

IV. На рівні ініціювання, підготовки та реалізації проектів:

• Значний регуляторний тиск та зарегульованість процесів. Усереднений термін від ініціювання та підготовки проекту до стадії реалізації становить 1,5–2 роки. Складність погоджувальних процедур, зокрема через кількість міністерств та відомств – суб’єктів погодження, суттєво збільшує часовий проміжок між погодженням позики банком та отриманням перших траншів.
• Недостатнє представництво вітчизняних компаній у забезпеченні потреб проектів ЄБРР у державному секторі. Ключовим чинником залишається нереформованість системи державних закупівель, яка дотепер не відповідає міжнародним стандартам. Актуальною є нереалізованість вітчизняними компаніями переваг використання системи закупівель, що застосовується ЄБРР.
• Недостатня якість комунікаційного трансферу з ЄБРР. Є два напрями необхідних комунікацій – прямий трансфер з банком та бюрократично–адміністративний з центральними органами влади (проблема регуляторного обтяження). Співробітництво з Банком потребує високого фахового рівня підготовки управлінських кадрів, до компетенції яких віднесено питання здійснення заходів з підготовки та реалізації проекту. Нині є обмежений кадровий ресурс у державному секторі, який здатний забезпечувати необхідні контакти з ЄБРР у реалізації проектів. До того ж плинність кваліфікованих кадрів призводить до розриву інституційної пам’яті у державному секторі.
• Низька культура відповідальності на рівні виконавців та підрядних організацій. Проблема викликає циклічний ефект для зриву графіків реалізації проектів. Особливо гостро це відчувається за умов унікальності продукції підрядного постачальника. В результаті ЄБРР запроваджує нові критерії контролю й часто вимагає заміщення виконавців та підрядних організацій для відновлення реалізації проектів. Це вносить суттєві корективи у можливості здійснення закупівель, а відтак є дестимулятором результативності співпраці.
• Міжвідомчий конфлікт в ухваленні рішень про здійснення розрахунків з підрядниками. Частково проблема пояснюється практичною незахищеністю кредитних коштів ЄБРР у бюджетному розписі видатків. При номінальній забороні нецільового використання позик на практиці казначейство використовує кредитні кошти для покриття поточних розривів. Таким чином казначейська служба може блокувати ухвалені рішення про розрахунки. Ситуація критично позначається на ініціативі участі підрядників у закупівлях у рамках проектів ЄБРР у державному секторі.

Подальший розвиток співробітництва України з ЄБРР, принаймні у середньостроковій перспективі, відбуватиметься в непростих умовах пошуку шляхів макроекономічної та макрофінансової стабілізації. Відновлення фінансування наявних проектів та розширення фінансування за новими напрямами залежатиме від темпів економічного зростання, що формуватиме необхідний запит на активізацію інвестиційного партнерства. В таких складних умовах державі важливо сконцентруватися на низці особливостей діяльності банку, які створюють стратегічні переваги для України у середньостроковій перспективі 2014–2017 рр. у контексті післякризової стабілізації. Йдеться про:

• Наявність у банку найвищого кредитного рейтингу в умовах критичного зниження відповідних рейтингів для України. Відновлення співробітництва з ЄБРР стане позитивним сигналом для інших суб’єктів фінансового ринку, зокрема іноземних інституцій, про поновлення необхідного рівня фінансової довіри до України.
• Диверсифікована структура можливостей підтримки проектів за сферами. Висока універсальність можливих напрямів фінансування проектів дає змогу нашій державі поряд із традиційними напрямами вирішити специфічні завдання. Йдеться про екологічні проекти державного та регіонального рівнів, низькорентабельні інфраструктурні муніципальні проекти тощо.
• Можливість кредитування в національній валюті – це ключова стратегічна перевага з огляду на забезпечення курсу на зменшення частки іноземних валют у кредитуванні, що є дієвим важелем зниження вартості кредитування на внутрішньому ринку України.
• Високий рівень адаптивності фінансових продуктів під потреби конкретного проекту.
• Це особливо актуально для України, де ринок фінансових інструментів лише формується. Разом зі стандартними кредитними продуктами, банк є рушієм інновацій на фінансовому ринку. Розроблення похідних фондових та квазіфондових інструментів із високим гарантійним забезпеченням дає можливість охопити значно більше кумулятивного потенціалу ринку капіталу.
• Можливість розроблення похідних організаційних форм управління капіталом та проектами дає змогу прилаштувати реалізацію та управління проектом під конкретні умови, модифікуючи повноваження груп управління проектами. Застосування концепції індивідуального підходу дає можливість моделювати унікальну організаційну структуру реалізації проектів, що відповідає інтересам підвищення результативності конкретного проекту окремо.

Реалізація стратегічного партнерства та використання переваг ЄБРР потребує запровадження масштабної програми модернізації державної політики. Для цього необхідно забезпечити реалізацію низки заходів, серед яких, зокрема, розроблення нормативно–правового забезпечення для інституціонального становлення спеціальних фондів та КУА (компаній з управління активами) МФО, які є резидентами України і засновниками яких є окремі МФО – партнери України. Для розв’язання проблем якості комунікацій ініціаторів проектів з МФО та органами державної влади, недостатності досвіду, скорочення термінів погоджувальних процедур та спрощення підготовки проектів необхідно запровадити механізм залучення спеціалізованих консалтингових компаній для забезпечення процедур, потрібних для підготовки проектів МФО в державному секторі. Така ініціатива відповідає провідному іноземному досвіду та є дієвим стимулятором дерегуляції процесів співпраці з МФО.

Необхідно також запровадити порядок наділення вищим пріоритетом процедур погодження та розгляду зацікавленими суб’єктами питань, пов’язаних з проектами МФО. У цьому контексті доцільно ініціювати зміни до нормативної бази, які стосуються порядку підготовки інвестиційних проектів з ураху­ванням ініціатив щодо делегування повноважень посередникам; обмеження кількості суб’єктів погодження проектів; скорочення термінів визначення зацікавлених суб’єктів; ширше залучення державних банків до проектів МФО в державному секторі України.