№11-12(34-35)(2014)

Новообраний уряд України у вівторок, 2 грудня, склав присягу. Її текст з трибуни парламенту зачитав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, а члени уряду відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» скріпили документ підписами.

Наступного дня на першому ж засіданні уряду Прем’єр визначив п’ять основних критеріїв для формування програми діяльності. За його словами, перший з них – національна безпека і оборона. Другий – економіка, реформа податкової системи і реформа системи єдиного соціального внеску. Третій – боротьба з корупцією, зокрема імплементація Закону «Про боротьбу з корупцією» та ухвалення низки відповідних регуляторних актів на рівні уряду та парламенту. Четверте питання – енергетика. І останнє – реформа всієї державної влади. «Цих п’ять ключових завдань повинні бути в Програмі діяльності уряду і в нас немає часу на розкачку. Немає часу на входження у курс справ, є час тільки на конкретні дії і результати від цих дій», – підсумував керівник уряду. 

З ким же втілюватиме намічені цілі Арсеній Яценюк? Придивившись ближче до нового складу Кабміну, можна зробити висновок, що уряд не тільки значно оновився (зі «старого» складу залишилося лише шість представників), а й «помолодшав». Найстаршому – міністрові внутрішніх справ Арсену Авакову – всього п’ятдесят. Наймолодшій – міністрові Кабінету Міністрів Ганні Онищенко – тридцять. Серед новинок – новостворене Міністерство інформаційної політики, яке очолив Юрій Стець. Та основною несподіванкою, хоча й прогнозованою, стало те, що троє новоспечених урядовців – іноземці, яким з нагоди їхнього входження в уряд того ж дня було надано українське громадянство.

Саме «варяги», котрих запросили покерувати в українських реаліях, стали предметом прискіпливої уваги. І не тільки Арсенія Яценюка, який на засіданні уряду 3 грудня підкреслював: «Ще раз хотів би привітати нових міністрів – тих міністрів, які отримали українське громадянство і будуть працювати на Україну. Дуже дякую за вашу позицію щодо бажання не тільки отримати українське громадянство, а й вивчити українську мову».

Нового очільника Мінфіну Наталію Яресько, колишню американку, яка вже понад 20 років працює в Україні, на другий день після її призначення представив колективу вже екс-міністр фінансів Олександр Шлапак. У своїй промові новопризначена міністр зазначила, що зміни до Бюджетного кодексу та податкова реформа, які потрібно втілити в життя, – це крок до кращого майбутнього. «Що стосується бюджету на 2015 рік, ми зосередимося на податковій реформі, що передбачає спрощення адміністрування податків і збільшення доходів держбюджету за рахунок детінізації економіки та використання прозорих правил стягнення податків», – сказала Наталія Яресько. Також, за її словами, має відбутися реформування самої бюджетної системи та вдосконалення адміністрування єдиного соціального внеску.

Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, який раніше обіймав посаду міністра охорони здоров’я, праці та соціальних справ Грузії, на зустрічі з журналістами запевнив, що він, як і його колеги, усвідомлював, на що йшов, а також підкреслив, що не збирається зволікати з демонстрацією результатів своєї роботи. Позицію колеги підтримав і міністр економіки, уродженець Вільнюса Айварас Абромавічус. Напередодні він заявляв: «Я сподіваюся, що мої зусилля та досвід допоможуть Україні досягти абсолютно іншого рівня економічного розвитку, привнесуть прозорість та відкритість у роботу уряду і допоможуть впровадженню таких необхідних реформ у найкоротші строки».

Однак найбільше дискусій викликало не питання запрошення іноземних менеджерів на міністерські посади, а створення Міністерства інформаційної політики. Журналісти одразу ж висловили занепокоєння, чи не призведе це до цензури. Їхні страхи підігріла представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, яка заявила, що ініціатива створення Міністерства інформаційної політики в Україні загрожує свободі слова, і пообіцяла обговорити створення відомства з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним на засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.

Міністр поки що без міністерства Юрій Стець, з призначенням якого знову вголос заговорили про кумівство у політиці, обіцяє «організувати круглі столи з представниками неурядових організацій, з українською медіа-спільнотою» і тільки після цього обговорення та врахованих пропозицій вносити на розгляд Кабінету Міністрів постанову щодо положення про Міністерство інформаційної політики. Він також стверджує, що бюджет Мінінформу буде мінімальним (в десятки разів меншим, ніж в інших міністерствах), не передбачатиме «ні водіїв, ні автомобілів, ні оренди нових приміщень» і частково фінансуватиметься коштом меценатів, досвід спільної роботи з якими Юрій Стець має. А розміщуватиметься Міністерство інформаційної політики на території вже існуючих міністерств.

З не менш цікавою заявою встиг виступити й інший урядовець – віце-прем’єр Валерій Вощевський, який відповідає за питання інфраструктури та охорони навколишнього середовища. Він вважає своїм завданням зруйнувати монополії та побороти корупцію, у тому числі шляхом приватизації «Укравтодору» та «Укрзалізниці». В офіційній біографії Вощевського, яку роздали депутатам у день голосування за уряд у парламенті, було написано, що проти нього порушували кримінальну справу за спробу привласнити ДП «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100». Однак депутат одразу ж заявив, що інформація не відповідає дійсності та є провокаційною.

З новою командою Арсенію Яценюку випав шанс довести спроможність до проведення реформ. Чи зможуть урядовці впоратися з поставленим завданням, покаже час. Як і те, чи зуміє Прем’єр згуртувати навколо цього завдання Кабмін, який сформовано не ним самим. Адже у коментарі «Апострофу» міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус розповів, що міністрів у новий уряд підбирав керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін. «Підбором персоналу для цього технократичного, реформаторського, молодого прозахідного кабінету займався особисто Борис Ложкін», – зазначив Абромавічус.