№5-6(40-41)(2015)

У Ризі 21–22 травня 2015 року відбувся 4-й саміт Східного партнерства, у якому взяли участь лідери Європейського Союзу, а також України, Грузії, Молдови, Білорусі та Вірменії.

Наша держава покладала на цей саміт великі сподівання, зокрема отримати рішення про безвізовий режим з ЄС, однак 8 травня в Єврокомісії заявили, що Україна та Грузія, яка також претендувала на таке рішення, поки що його не матимуть. Серед зауважень йшлося про те, що обом країнам потрібно активізувати зусилля у сфері боротьби з корупцією і торгівлею людьми. Брюссель також просив Україну активізувати закони, що стосуються організованої злочинності і боротьби з дискримінацією.

Проте навіть такі не зовсім приємні для нас новини не зменшили показового оптимізму щодо пошуку точок дотику з європейською спільнотою та фіксації їх у Декларації саміту. Президент Петро Порошенко, який очолював українську делегацію, заявив, що Україна приїхала до Риги з чіткими й непохитними переговорними позиціями. Він наголосив, що жорстка критика, яка лунала, зокрема у пресі, щодо слабкості українських позицій на саміті, «зрозуміло, на кого працює».

Напередодні саміту стало відомо, що троє лідерів країн-членів Євросоюзу і два представники країн Східного партнерства не візьмуть участі в заході. Зокрема, від подорожі до Латвії відмовився президент Азербайджану Ільхам Алієв і країну представив міністр закордонних справ. Через санкції ЄС до Латвії не зміг прибути президент Білорусі Олександр Лукашенко, який також уповноважив представляти країну голову МЗС. Своїх очільників зовнішньополітичних відомств прислали Ірландія, Іспанія і Люксембург.

Оскільки питання візового режиму на час Ризького саміту відійшло на другий план, головною інтригою заходу стала спільна Декларація. Деякі позиції цього документа виявилися каменем спотикання для України та її партнерів. Хоча Президент Петро Порошенко зауважував, що «спільна заява – це завжди компроміс, але є речі, якими ми не можемо поступитися», з’ясувалося, що шукати точок дотику таки треба серйозно. Зокрема, Білорусь і Вірменія оприлюднили позиції щодо відмови підтримати пункт, де висловлювалося жорстке засудження анексії Криму Росією. Остаточно доопрацювати проект документа взялися під час неформальної вечері.

Однак наступного ранку з’явилося повідомлення, що навіть неформальне спілкування європейських лідерів не привело до бажаного результату. На початок саміту текст Декларації перебував на стадії опрацювання та уточнення. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма перед пленарним засіданням підтвердила: «Декларація ще не погоджена. Міністри закордонних справ зараз над нею працюють».

Водночас вона запевнила: там буде прописано, що Європейська комісія наприкінці року надасть доповідь, і якщо всі критерії будуть досягнуті, то Грузія і Україна в 2016 році отримають безвізовий режим з ЄС. А з дипломатичних джерел стало відомо, що основна дискусія точиться навколо позиції Білорусі та Вірменії щодо слів «незаконна анексія Криму», а також між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагорного Карабаху.

Президент Європейської Ради Дональд Туск перед початком роботи саміту заявив, що поважне зібрання європейських лідерів не місце для проголошення «гігантського кроку вперед», оскільки це партнерство просувається «крок за кроком». «Наше партнерство рухатиметься вперед крок за кроком, як і був побудований ЄС. Крок за кроком, що має на увазі реальний прогрес у реформах, який також в інтересах наших партнерів та Європи загалом», – зауважив він. Цю позицію підтримав і президент Європарламенту Мартін Шульц, який підкреслив, що першочерговим питанням у стратегії Євросоюзу щодо України є економічна допомога. «Зараз не час для дебатів і довгострокової концепції стосовно України. Рішення треба приймати одразу. Рішення, які нам потрібні, – це інвестиції в Україну, її зростання, працевлаштування. Нам також необхідно бачення того, яким чином ми можемо наблизити наших східних партнерів до Європи», – зауважив він.

На зустрічі високого рівня, яка проходила у приміщенні національної бібліотеки Латвії, Петро Порошенко задекларував тезу, що Україна бореться не лише за свою незалежність, але й за європерспективи деяких сусідів, зокрема за право Грузії, Молдови, Білорусі бути Європою. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запевнив, що на Ризькому саміті не розглядається питання щодо перспектив членства країн Східного партнерства в Євросоюзі, однак «процес триває». «Це не та зустріч, де розглядаються питання членства в ЄС. Але ми маємо переконатися, що європейська перспектива існує для кожної з цих країн. Вони не готові, ми не готові, та процес триває», – сказав Юнкер.

Учасники саміту Східного партнерства до завершення його роботи все-таки встигли погодити всі пункти спільної Декларації. У документі, зокрема, наголошується, що Євросоюз готовий розпочати процедуру надання українським і грузинським громадянам безвізового режиму за умови позитивних пропозицій Єврокомісії, які очікуються наприкінці 2015 року. Проте Європа чекає імплементації другої фази планів дій з візової лібералізації, коли будуть виконані всі критерії та проведені необхідні реформи.

У тексті Декларації ЄС підтвердив позиції, зафіксовані у спільній заяві, зробленій на саміті ЄС-Україна
27 квітня, засудивши анексію Криму і Севастополя. «ЄС підтверджує свої позиції, зафіксовані у спільній заяві, зробленій на саміті ЄС-Україна 27 квітня, включаючи анексію Криму і Севастополя. Учасники саміту підтверджують свої позиції щодо резолюції Генеральної Асамб­леї ООН 68/262 про територіальну цілісність України», – йдеться у документі. Водночас Вірменія і Білорусь не приєдналися до лідерів ЄС, які засуджують анексію Криму і Севастополя.

Окрім цього, на саміті Україна і ЄС завершили процедуру започаткування програми макрофінансової допомоги обсягом €1,8 млрд. У Ризі відбулася церемонія підписання меморандуму про взаєморозуміння. Від української сторони документ підписала міністр фінансів Наталія Яресько. Євросоюз представляв віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. На церемонії були присутні Президент України Петро Порошенко і голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

«Я хочу від імені уряду та україн­ського народу щиро подякувати Європейському Союзу за цю надзвичайну допомогу», – сказала Яресько. У свою чергу, віце-президент Єврокомісії наголосив, що такий обсяг фінансової допомоги є найбільшим в історії, який ЄС виділяв третім країнам. «Ця допомога є лише частиною всього пакету, що надається міжнародним співтовариством у ситуації, коли Україна перебуває у складній економічній ситуації, потерпає від конфлікту на Сході, від російської агресії», – заявив Домбровскіс.

Петро Порошенко пізніше уточнив, що фінансова допомога від ЄС буде спрямована не на повернення окупованих Росією територій, а на реформи. «€1,8 млрд спрямовуються не на повернення окупованих Російською Федерацією територій. Спрямовуються вони на те, щоб у першу чергу забезпечити фінансову «подушку», фінансовий фундамент реформ», – зазначив він. Реформи, за словами Порошенка, «мають полягати у тому, щоб демонструвати подальші кроки у боротьбі з корупцією, демонополізацію, деолігархізацію України, щоб ми зробили кроки з внесення змін до Конституції, встановлення верховенства права, проведення судової реформи та інших речей, які на сьогодні проводяться у рамках реалізації й імплементації Угоди про асоціацію з ЄС».

На прес-конференції після завершення саміту Петро Порошенко заявив, що задоволений результатами саміту та схваленою спільною Декларацією лідерів. «Я вважаю, що фінальна заява додає нам дуже сильних позицій для оптимізму. Ми задоволені, що у заяві зафіксоване суверенне право кожного партнера на вільний вибір рівня амбіцій і цілей у відносинах з Європейським Союзом», – наголосив Президент.

Фотографії: БЕЗКОШТОВНИЙ ФОТОБАНК DYVYS.IN