№5-6(40-41)(2015)

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час Міжнародної конференції на підтримку України (International Support for Ukraine Conference), яка відбулася 28 квітня 2015 року в Києві, повідомив, що український уряд очікує від Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансових установ до $3 млрд інвестицій в українську економіку. «Найкращий «план Маршалла» – інвестиції в Україну», – наголошував керівник уряду, переконуючи світову ділову спільноту в перспективності таких вкладень. Та чи потрапили палкі заклики українського урядовця в благодатний ґрунт, чи вдалося достукатися до сердець
і гаманців представників заможних європейських і американських компаній?

Цифри свідчать про протилежне.

Зі статистикою не посперечаєшся

За інформацією Державної служби статистики України, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) на 1 квітня 2015 року склав $41,067 млрд, що на $4,652 млрд, або на 10,18 %, менше показника на початок року (дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також частини зони проведення антитерористичної операції). Аналітики стверджують, що зниження обсягу інвестицій переважно зумовлене курсовою різницею, за рахунок чого акціонерний капітал знизився на $4,730 млрд. Водночас відтік акціонерного капіталу виявився незначним і склав $223 млн при одночасному надходженні $345,5 млн нових інвестицій. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2014 рік, без урахування окупованого Криму, за рахунок девальвації гривні знизився на 19,5 % – до $45,916 млрд.

Інвестиції в Україну, за даними Держстату, надходили зі 133 країн світу. Основними інвесторами, частка яких склала 83 % загального обсягу інвестицій, традиційно залишилися Кіпр – $11,684 млрд, Німеччина – $5,421 млрд, Нідерланди – $4,958 млрд, Австрія – $2,265 млрд, Російська Федерація – $2,199 млрд, Велика Британія – $1,897 млрд, Британські Вірґінські острови – $1,846 млрд, Франція – $1,511 млрд, Швейцарія – $1,352 млрд та Італія – $945,5 млн. Більша частина інвестицій припадає на українську промисловість – $13,153 млрд (32 % прямих інвестицій), а також на установи фінансової та страхової діяльності – $10,236 млрд (24,9 %), підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – $5,520 млрд (13,4 %), організації по роботі з нерухомістю – $3,482 млрд (8,5 %), наукові та технічні організації – $2,288 млрд (5,6%).

Інвестиційна активність знижується?

Група фахівців Національного інституту стратегічних досліджень під керівництвом доктора економічних наук професора Даниїли Олійник провела дослідження щодо надходження інвестицій в Україну в регіональному розрізі. Результати, оприлюднені в доповіді на одному з круг­лих столів, невтішні. Зокрема, дані свідчать, що у 2014 році продовжилося зниження інвестиційної активності в усіх регіонах, окрім Івано-Франківської (у якій обсяг освоєних капітальних інвестицій зріс на 26,9 %) і Хмельницької (на 2,6 %) областей. Водночас зростає регіональна диспропорційність інвестування: розрив між максимальним і мінімальним обсягом капітальних інвестицій на одну особу збільшився з 12,9 раза у 2013 році до 13,4 раза у 2014-му. Як наслідок, 54,5 % обсягу освоєних інвестицій припало всього на 4 регіони: м. Київ (29,7 %), Дніпропетровську (9,5 %), Київську (9,0 %) і Донецьку (6,3 %) області. У першому кварталі 2015 року обсяг капітальних інвестицій продовжував скорочуватись і зменшився на 14,8 % загалом по Україні. Зменшення інвестування відбулось у 20 регіонах (у січні-березні 2014 року – у 15 регіонах). Лише три регіони підтримують достатньо стабільну інвестиційну динаміку впродовж двох років: Волинська, Хмельницька області та м. Київ.

Ще відчутнішим було скорочення обсягів іноземного інвестування, яке протягом року склало $11,1 млрд, що становить майже п’яту частину загального обсягу залученого іноземного капіталу з початку інвестування. Позитивна динаміка спостерігалася лише в Івано-Франківській області, де з початку 2014 року приріст прямих іноземних інвестицій склав $112,1 млн (13,8 %). Однак його сформовано за рахунок спрямування капіталу у сферу оптової і роздрібної торгівлі (обсяг інвестицій у цей вид економічної діяльності збільшився протягом року утричі), що компенсує відплив капіталу.

Зменшення обсягу іноземних інвестицій спостерігалося у 24 регіонах. В абсолютних значеннях найсуттєвіше зменшилась вартість іноземного капіталу в Києві (−$5,9 млрд), Дніпропетровській (−$1,3 млрд) і Донецькій (−$1,0 млрд) областях. Основною причиною цього стала втрата вартості через курсову різницю, проте в усіх регіонах зафіксовано також масштабне вилучення інвестицій, що свідчить про найбільше за всі часи падіння інвестиційної привабливості регіонів.

Упродовж січня-березня регіо­ни України втратили $4,6 млрд іноземного інвестиційного капіталу – десяту частину накопичених за весь час прямих іноземних інвестицій. Нині фіксується фізичний відплив капіталу. Окремі регіо­ни втратили за три місяці року досить значний обсяг іноземного капіталу: Кіровоградська (15,5 %), Вінницька (16,3 %), Сумська (22,6 %), Черкаська (26,0 %) області. Інвестиційні втрати Києва за цей період сягнули $2,5 млрд, Дніпропетровської області – $0,5 млрд тощо.

Розростання негативних тенденцій у регіонах, посилене кризовою ситуацією економіки Сходу України, формує низку загроз подальшої дестабілізації розвит­ку, зокрема очікується ще більше скорочення промислового виробництва та погіршення результатів функціонування промислових підприємств. За підсумками 2014 року фінансовий результат великих і середніх підприємств України склав 168,0 млрд грн збитку. Від’ємний фінансовий результат отримали всі регіо­ни, серед них найбільш значний – Київ (−31,9 млрд грн), Луганська (−30,1 млрд грн), Донецька (−29,8 млрд грн) і Одеська (−11,9 млрд грн) області.

Спостерігається також зниження інвестиційної спроможності регіонів, зменшення обсягу інвестиційного капіталу, поглиб­лення диспропорційності соціально-економічного розвитку регіонів через непривабливість традиційних галузей і територій для інвестування. Науковці кажуть, що це призведе до подальшого падіння у найбільш інвестиційно залежних галузях, зокрема у будівництві. Дефіцит інвестиційних ресурсів зумовив скорочення у 2014 році обсягів будівництва у 22 регіонах (від 1,2 % у Полтавській до 2,2 раза у Луганській областях). Значне падіння спостерігалося у Донецькій (на 49,9 %), Київській (на 37,8 %), Івано-Франківській (на 31,3 %), Черкаській (на 31,4 %), і Херсонській (на 30,0 %) обла­стях.

Що цікавить іноземних інвесторів?

Кандидат економічних наук Сергій Кульпінський з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України виокремлює кілька причин, які сприяють масивному виведенню капіталу і відсутності притоку нових коштів. Найперше – відсутність стратегії економічного розвитку, адже єдиною стратегією є масштабні запозичення МВФ та очікування надходжень від приватизації держмайна. Друге – повна невизначеність щодо валютно-курсової політики та у політиці конт­ролю за рухом іноземного капіталу. Третє – незрозуміла спрямованість фіскальної політики, оскільки не секрет, що певні податки дестимулюють розвиток підприємництва чи банківської системи.

Щоб зупинити нинішній відтік капіталу, на погляд науковця, необхідні такі кроки:

1. забезпечення валютно-курсових передумов, зокрема визначення максимальних змін коливань і параметрів курсової волатильності. Для цього потрібно виробити засади політики управління золотовалютними резервами, заходи залучення валютних коштів і гарантування повернення з боку держави;
2. стабілізація банківського сектора негайною «очисткою» проблемних активів;
3. вливання коштів з боку НБУ різними інструментами на кредитування реального сектора через державні банківські установи;
4. впровадження політики щодо запровадження інноваційних технологій на низці підприємств малого і середнього бізнесу та їх державної підтримки.

Сергій Кульпінський зазначає, що іноземних інвесторів цікавлять перш за все здешевілі активи. На сьогодні такою є земля – схожа ситуація була в 2009 році, коли іноземні фонди скупили певний обсяг земельного фонду. Щодо конкретних галузей, то, окрім сільського господарства, цікавими для інвестування були машинобудування, авіаційна промисловість, однак переважно для російських інвесторів, що наразі робить це питання неактуальним. Ті ж галузі, що можуть бути цікавими для інвестора, є стратегічно важливими чи становлять інтерес з погляду обороноздатності країни.

Проте науковець скептично оцінює вплив розширення повноважень регіонів у рамках оголошеної владою децентралізації на залучення іноземних інвестицій. «Це питання не стосується найближчої перспективи, оскільки передумови для переходу до фіскальної децентралізації створюватимуться ще тривалий час, – каже він. – І може виникнути проблема фіскального вирівнювання за умови недостатніх податкових надходжень, а це загальмує процес децентралізації ще на декілька років. Можливості залучати довгостроковий фінансовий ресурс в інвестиції шляхом випусків муніципальних облігацій існують і без переходу до децентралізації. Єдине, що ситуація на фінансовому ринку не дає можливості для їх успішного розміщення. Окрім того, привабливих для іноземних інвестицій проектів у рамках муніципалітетів небагато».

Найбільші інвестори – заробітчани?

Національний банк України повідомив, що у першому кварталі 2015 року українці переказали з-за кордону $502,5 млн. Загалом упродовж 2014 року, за даними дослідження Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку, мігранти-заробітчани з України, які живуть і працюють у Європі, надіслали додому $7,587 млрд. Згідно з останніми даними ООН, нині майже 6,5 млн українців працюють за кордоном. Проте не секрет, що кошти заробітчан, які переказуються в Україну легально через платіжні системи, становлять лише частину від загальної кількості ввезених у країну. Більша їх частина надходить готівкою, яку провозять ті ж заробітчани, або передають кур’єрами, які регулярно курсують з країн компактного проживання українських заробітчан, зокрема Італії, Іспанії, Португалії, Польщі.

Таким чином, реальна сума грошей більша в рази і використовується вона не лише на споживчі потреби, а й, наприклад, як хороша інвестиція у будівельну галузь, що, як відомо, сприяє створенню робочих місць у суміжних сферах. На переконання виконавчого директора міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, кошти заробітчан, надіслані в Україну, є значним внеском в економіку. Він наводить дані, що впродовж останніх п’яти років сума грошових переказів заробітчан в Україну становила від п’яти мільярдів доларів щороку. Якщо їх порівняти з обсягом прямих іноземних інвестицій, то у деякі роки заробітчани передавали в країну більше грошей, аніж вкладали інвестори.

Більше реклами і все налагодиться?

У Нью-Йорку 19 червня 2015 року відбулася конференція «Ukrainian Investment Day», організована компанією «Concorde Capital».

Організатори конференції вже встигли назвати її мостом між західними інвесторами і Україною та задекларувати, що зібрання стало чудовим майданчиком для обговорення економічної ситуації в Україні, реформ уряду, інвестиційного клімату та інших питань між представниками української влади, провідних вітчизняних компаній, великого американського бізнесу та фондів, що мають досвід або вивчають можливості інвестування в Україну.

Державний сектор на конференції представляли міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків та голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі. З відеозверненнями до учасників виступили Президент України Петро Порошенко, міністр фінансів Наталія Яресько та голова Національного банку Валерія Гонтарева. Представники україн­ських компаній говорили про необхідність спільної роботи держсектора і бізнесу для залучення в Україну іноземного капіталу і світових практик корпоративного управління.

Для того, аби залучити інвесторів, уряд планує провести 13 липня першу інвестиційну конференцію у Сполучених Штатах Америки. Арсеній Яценюк повідомив, що на цій інвестиційній конференції очікується участь близько 150 керівників найбільших американських компаній. Прибудуть на захід і керівники низки українських державних компаній та представники приватного сектору. Планується, що на конференції виступить голова Фонду державного майна України з презентацією плану приватизації, а голова Державної фіскальної служби України – з презентацією плану реформування фіскальної служби та податкової системи загалом. За словами Арсенія Яценюка, у ході конференції буде оприлюднений план податкових змін щодо енергетичного сектору країни.