№1-2(60-61)(2017)

У швейцарському Давосі з 17 по 20 січня 2017 року тривав Усесвітній економічний форум. На неформальну зустріч у курортному високогірному містечку в 47-й раз зібралися представники влади, бізнесу, громадянського суспільства з усього світу, а також провідних міжнародних організацій — ООН, СОТ, МВФ.

Цьогорічний форум проходив під гаслом «Чуйне і відповідальне лідерство». Упродовж кількох днів відбулося близько 400 сесій за чотирма напрямами: переосмислення глобального співробітництва, реформування капіталізму, пожвавлення глобальної економіки і виклики Четвертої промислової революції. Серед актуальних питань розглядалися Brexit, президентство Дональда Трампа, зростання впливу Китаю на міжнародні події.

До Давоса прибула рекордна кількість учасників — близько трьох тисяч з 90 країн світу. Серед них було понад 300 міністрів, біля 20 глав держав і урядів, бізнесмени, культурні діячі, громадські активісти. Третину становили представники країн, економіки яких розвиваються, насамперед найбільші за всю історію делегації Китаю та Індії. Вперше відвідав форум керівник КНР, генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін, який очолив китайську делегацію.

Водночас форум відбувся без чільних європейських політичних фігур — канцлера ФРН Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда. На рівні міністрів були представлені Іспанія та Італія. Не завітав прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, а делегація США була напрочуд нечисельною. Велику Британію представляла прем’єр-міністр Тереза Мей, фінансовий і корпоративний світ — голова МВФ Крістін Лагард, керівники Deutsche Bank, Credit Suisse, UBS, Barclays, HSBC, Bank of America, Facebook, Alibaba Group, eBay, Walmart, Total.

У вітальному слові виконавчий голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб закликав «відродити упевненість в майбутньому». Він нарікав на відчуття, що світ поринає у «песимізм і цинізм» завдяки найглибшим трансформаціям бізнес-моделей, економік, соціальних моделей, політики, які засвідчують процес перелаштування із однополярного до багатополярного розвитку, і закликав упевнено дивитися в майбутнє, «думати наперед, а не короткозоро», зміцнювати міжнародну кооперацію та інклюзивний розвиток.

Українська делегація цьогоріч не була такою чисельною, як у попередні роки. До того ж на форумі окремо не розглядали тему України і українсько-російського конфлікту, лише відбулися дві неофіційні презентації для інвесторів. Очолив делегацію Президент України Петро Порошенко. До її складу увійшли міністр фінансів Олександр Данилюк, голова Національного банку Валерія Гонтарева, а також мер Києва Віталій Кличко, що взяв участь в одній із панельних дискусій під назвою «Лідерство у часи розділення».

Петро Порошенко виступив із промовою під час сесії «Рух на Схід: посилення європейського сусідства», взяв участь у засіданні світових економічних лідерів «Чуйне і відповідальне лідерство в багатополярному світі» та дебатах «Новий договір для Європи». До останнього моменту трималася інтрига, чи відвідає глава держави традиційний «Український сніданок», який щороку організовує Фонд Віктора Пінчука. Як було проанонсовано напередодні, Петро Порошенко не відвідав цього заходу. Причиною стала публікація Віктора Пінчука в газеті The Wall Street Journal наприкінці 2016 року, де автор схиляє до компромісів з Росією щодо українського питання.

Цього року на сніданку в Пінчука розмірковували на тему «Майбутнє України у мінливому світі». До обговорення долучилися прем’єр-міністр Великої Британії (2010—2016) Девід Камерон, міністр оборони США (2006—2011) Роберт Гейтс, міністр закордонних справ Швеції (2006—2014), прем’єр-міністр Швеції (1991—1994) Карл Більдт, президент Польщі (1995—2005) Александр Квасневський, Генеральний секретар НАТО (2009—2014), прем’єр-міністр Данії (2001—2009) Андерс Фог Расмуссен та інші. Україну представляли мер Києва Віталій Кличко, шість народних депутатів з групи «Єврооптимісти», а також бізнесмени.

Петро Порошенко, насамперед, якнаймаксимальніше використав майданчики форуму для зустрічей з лідерами провідних країн світу, міжнародних організацій, керівниками іноземних компаній та світовими інвесторами. Під час розмови з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, що відбулася однією з перших у межах форуму, було досягнуто домовленості про продовження взаємодії двох країн заради підтримання миру та стабільності на регіональному і глобальному рівнях, у тому числі, в межах Ради Безпеки ООН. Висловилися сторони і за продовження економічної співпраці між Україною та КНР, домовилися провести засідання міжурядової комісії зі співробітництва, а також обмінятися візитами, строки яких будуть погоджені на дипломатичному рівні.

Петро Порошенко провів переговори із президентом Швейцарської Конфедерації Доріс Лойтхард. Їх результатом стала домовленість, що Швейцарія надасть безвізовий режим для громадян України одразу після того, як запрацює аналогічне рішення з Європейським Союзом. Президенти дійшли згоди стосовно фінансової допомоги Україні. Зокрема, підсумком перемовин є зобов’язання Швейцарії надати Україні 100 млн дол. США фінансової допомоги, яка надійде до кінця січня як перша частина траншу. Запланований загальний об’єм допомоги становить 200 млн дол. США. Глава Української держави скористався нагодою і запросив швейцарських інвесторів до роботи в Національній інвестиційній раді.

Петро Порошенко також зустрівся з наслідним принцом Алоїзом Ліхтенштейнським. Ця зустріч стала історичною у відносинах між Україною та Ліхтенштейном, оскільки на найвищому рівні між країнами досі не було контактів. Президент України відзначив активну участь Ліхтенштейну у подоланні гуманітарних наслідків конфлікту на Донбасі, фінансову участь у будівництві захисного саркофага над четвертим енергоблоком ЧАЕС, а також у підтримці реформ в Україні. Наслідний принц запевнив, що українські громадяни отримають безвізовий режим із Ліхтенштейном одразу після аналогічного рішення ЄС.

Перспективи розвитку співробітництва та впровадження інвестиційних проектів за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку обговорювалися під час зустрічі з керівником банку Сумою Чакрабарті. Окремо йшлося про реформування банківського сектора. Глава Української держави висловив сподівання щодо збільшення обсягу фінансових ресурсів ЄБРР для співпраці з Україною у 2017 році.

Відбулися також переговор­и з віце-пре­­-

зи­дентом Єврокомісії Валдісом Домб­ровскісом. Європейський політик позитивно оцінив останні кроки української влади, спрямовані на стабілізацію державних фінансів, вчасне схвалення збалансованого Державного бюджету на 2017 рік, оздоровлення банківської системи, зокрема «ПриватБанку». До перемовин долучилася верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні. Відбулася зустріч і з колишнім президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцем. Співрозмовники обмінялися думками щодо продовження санкцій ЄС проти Росії у зв’язку з її агресією проти України, запровадження безвізового режиму для громадян України, ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Петро Порошенко в Давосі мав розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, під час якої схвалив поновлення постачання азербайджанської нафти в Україну. Із прем’єр-міністром Грузії Гіоргі Квірікашвілі він обговорив спільні кроки з активізації політичного діалогу та поглиблення торговельно-економічної та культурної співпраці, узгодив деталі відзначення 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Грузією.

На зустрічі з президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста Петером Маурером український лідер звернувся з проханням посприяти у звільненні українців, що незаконно утримуються на окупованих територіях на Донбасі, у Криму, а також на території РФ. Співрозмовники домовилися про візит президента цієї гуманітарної установи до України найближчим часом.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте підтвердив, що підтримує Україну щодо необхідності продовження санкційного тиску на Росію аж до повного виконання Мінських угод та відновлення територіальної цілісності держави, а також запевнив у якнайшвидшому запровадженні ЄС безвізового режиму для громадян України. Президент України під час розмови наголосив, що Україна очікує на ратифікацію Нідерландами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у найближчі терміни. Співрозмовники також домовилися і надалі координувати зусилля, спрямовані на притягнення до відповідальності винних у падінні літака Малайзійських авіаліній МН17.

Українська делегація вперше зустрілася з новообраним Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Він надав «чіткі запевнення», що буде неухильно обстоювати базові принципи та статут ООН, зокрема підтримку суверенітету та територіальної цілісності незалежних держав. Президент поінформував Антоніу Гутерреша про ситуацію з імплементацією Мінських домовленостей та закликав сприяти виконанню резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо порушення прав людини в Криму. Президент зазначив, що Україна подала позови до Міжнародного суду ООН проти Росії.

На переговорах з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард погодили технічні деталі надходження наступного траншу Україні. Після їх завершення Петро Порошенко заявив, що українська влада чудово співпрацює з МВФ, досягнувши схвальних результатів. У Давосі Петро Порошенко також мав зустрічі з головою ради директорів компанії «АрселорМіттал» Лакшмі Мітталом та генеральним директором Cargill Девідом Макленнаном, де висловив сподівання на розвиток інвестиційного співробітництва та закликав західні компанії до участі в приватизації в Україні.

Однією з важливих складових діяльності української делегації в Давосі стала низка інтерв’ю провідним світовим засобам масової інформації, що дало можливість поінформувати про ситуацію в Україні з перших вуст і нагоду зацікавити потенційних інвесторів. В інтерв’ю телеканалу Bloomberg Петро Порошенко розповів про розмову з новообраним президентом США Дональдом Трампом та попередні домовленості щодо майбутньої зустрічі у Вашингтоні, нагадав про Будапештський меморандум, де США взяли на себе зобов’язання захищати та підтримувати територіальну цілісність та суверенітет України у зв’язку з її приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У розмові з журналістами The Wall Street Journal український лідер підкреслив, що розраховує на продовження підтримки України новим американським урядом. В інтерв’ю агенції Reuters він наголосив, що вважає НАТО ефективною безпековою системою в протидії агресії та відзначив необхідність спільної підтримки кібербезпеки, оскільки кібератаки Росії є невід’ємною складовою гібридної війни супроти всього світу. В інтерв’ю телекомпанії CNN він заявив, що нинішні великі проблеми з глобальною безпекою у світі виникли через двох безвідповідальних лідерів — президентів Сирії Башара Асада та Росії Володимира Путіна. Він також наголосив на важливості для нашої держави сильної і об’єднаної Європи та трансатлантичної єдності включно із США.

Україна у Давосі заявила про себе ще однією подією — «Українським вечором», організованим Українською Асоціацією венчурного капіталу і прямих інвестицій. На заході йшлося про можливості інвестування в IT-сектор нашої держави, що збіглося із розглядом на форумі теми Четвертої індустріальної революції. Наскільки це вплине на зацікавлення інвесторів нашою країною, її можливостями і фахівцями, покаже час. Принаймні певним досягненням можна вважати те, що про корупцію вже йшлося менше.