№2(13)(2013)

На розширеному засіданні Кабінету Міністрів 27 лютого 2013 року уряд готовий представити Президенту України Віктору Януковичу Державну програму активізації розвитку економіки. Про це повідомив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами мережі Facebook.

Новину одразу ж підхопили провідні інформаційні агенції, принагідно зауважуючи, що напередодні, під час зустрічі з бізнес-колами глава уряду обіцяв затвердити цю програму значно раніше – в середині лютого. Відомі експерти висловлювали припущення, що документ не встигли детально опрацювати до вказаного терміну, адже пропозицій та критичних зауважень після оприлюднення проекту надійшло більш ніж достатньо.
Що ж представляє собою новий документ економічного спрямування, на який покладають такі великі сподівання у найближчому часі? Програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки визначає шість пріоритетів для реалізації державної економічної політики. Серед них – підвищення конкурентоспроможності економіки; поліпшення інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника і реалізація політики імпортозаміщення; розвиток галузей, що виробляють високотехнологічну продукцію, зокрема, ракетно-космічної, авіаційної і суднобудівної; структурні реформи в стратегічних секторах, зокрема, держсекторі економіки, інфраструктурі та зв’язку, ПЕК, ЖКГ і будівництві; розвиток експортного потенціалу, включаючи фінансову підтримку експортерів і просування українських товарів на зовнішніх ринках.

Міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов неодноразово наголошував, що програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки – програмний документ із практичним спрямуванням. За його словами, для виконання програми уряд підготував докладний план, в якому є чітке і ясне розуміння, хто що робить, в які терміни, хто за що відповідає та які конкретні результати отримають економіка та суспільство загалом. Саме тому, на переконання Ігоря Прасолова, визначені заходи дадуть змогу бізнесу оновити виробничі потужності та створити нові підприємства для виробництва якісної, конкурентоспроможної продукції.
Урядовці стверджують, що втілення намічених планів надасть можливість у 2013-2014 роках досягти кількох позитивних показників розвитку. Це, насамперед, забезпечення підтримки оптимального рівня інфляції у межах 5-6% вже у цьому році та утримання дефіциту держбюджету на рівні 3,2% ВВП. Серед позитивних конкретних моментів – забезпечення граничного обсягу держборгу на рівні 30,6% ВВП; зменшення кількості документів дозвільного характеру на 87 одиниць упродовж цього року; зростання обсягів виробництва сталі на 4%, чавуну – на 3,5%, прокату чорних металів – на 2,7% при зниженні споживання енергоресурсів у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів на 3%.
Наступного року передбачається зростання індексу машинобудівної продукції на 9%, збільшення обсягів виробництва вітчизняних легкових автомобілів до 121 тис. штук, а експортованої продукції сільгоспмашинобудування – на 20%; зростання частки вітчизняної фармацевтичної продукції на внутрішньому ринку України у середньостроковій перспективі до 5-10%. При цьому заплановане збільшення зовнішньоторговельного обігу товарів та послуг із країнами СНД на 15%.
Також очікується забезпечення надходжень до держбюджету коштів від приватизації у межах майже 28 млрд грн упродовж двох наступних років. Планується за цей час оновити транспорт, зокрема, придбати 12 800 вантажних вагонів за два роки та 500 пасажирських – у 2014-му, 7 000 автобусів середньої, великої та особливо великої пасажиромісткості впродовж 2013-2014 років. Будівельну галузь планують розвивати через надання держпідтримки для будівництва й придбання доступного житла для майже 27,7 тис. осіб і надання понад 2,5 тис. кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво чи придбання житла вже у цьому році.
Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки не залишила байдужими, насамперед, бізнесові кола, наукову спільноту, яка нині активно розробляє теоретичне підґрунтя для втілення Програми. Саме це питання було основним на засіданні Економічної ради громадських організацій та асоціацій промисловців, підприємців і роботодавців при УСПП, яке відбулося 12 лютого 2013 року в Києві. Виступаючи перед представниками Економічної ради, членами якої є майже 100 ділових асоціацій та об’єднань, президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук Тетяна Єфименко підкреслила, що Державна програма активізації розвитку економіки є одним із ключових механізмів розвитку інфраструктури національної економіки, поліпшення бізнес-клімату та інвестиційного середовища.
Вона звернула увагу, що у програмі варто, окрім іншого, передбачити розвиток державно-приватного партнерства (ДПП). Механізм ДПП набув значного поширення у більшості країн світу, де його поставлено у ранг одного з основних інструментів сучасного розвитку економіки. Державно-приватне партнерство дає можливість державі та приватному сектору за рахунок об’єднання фінансових, управлінських, технологічних ресурсів отримувати взаємну вигоду, поєднуючи розв’язання суспільно значущих завдань соціально-економічного розвитку країни з досягненням інтересів бізнесу і громади.

Серед пріоритетних сфер для розвитку ДПП в Україні Тетяна Єфименко виокремила виробничу інфраструктуру та високотехнологічне виробництво (транспорт і транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування, зв’язок); будівництво та житлово-комунальне господарство (формування ринку доступного житла, технічне переобладнання, підвищення ресурсо- та енергоефективності ЖКГ, поводження з побутовими відходами, благоустрій територій); соціальну інфраструктуру та гуманітарний розвиток (охорона здоров’я, освіта, культура, туризм і спорт).
Торкаючись удосконалення подат­кового законодавства, у числі пріоритетних кроків вона назвала наближення норм щодо оподаткування прибутку підприємств до методологічних засад бухгалтерського обліку. Тетяна Єфименко нагадала, що Міністерством фінансів запропонована нова редакція ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток», яка має на меті вирішити таке завдання, суттєво спростити процедуру складання для підприємств податкової звітності та адміністрування цього податку. Вона запропонувала членам УСПП взяти активну участь в обговоренні зазначеного законопроекту.
Важливою складовою реформ, спрямованих на модернізацію національної економіки, на думку президента Академії фінансового управління, є запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), яке здійснюється Міністерством фінансів України та іншими національними регуляторами відповідно до ст. 12 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». МСФЗ вже введені в правове поле держави. Однак, враховуючи ризики неоднозначного розуміння і трактування аналогічних термінів перекладу МСФЗ і національного законодавства, фінансовим директорам та головним бухгалтерам підприємств запропоновано ширше ознайомлюватися з досвідом запровадження МСФЗ та організовувати обговорення проблемних питань, які виникають при використанні інформації бухгалтерського обліку, що ведеться за МСФЗ при складанні податкової звітності, вирішенні господарських спорів у судах тощо.

Український союз промисловців і підприємців, який активно долучився до розробки положень документа, також направив Кабінету Міністрів України рекомендації до Державної програми, які сформовані на основі зауважень бізнесу, експертного сере­довища та відображають потреби реального сектора економіки. Президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах пропонує основну увагу зосередити на активізації внутрішнього конкурентоздатного виробництва. «Цього можна досягти шляхом реалізації потужних програм імпортозаміщення та локалізації виробництва в контексті відпрацювання цільових програм, у тому числі за рахунок виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва, затвердженої урядом ще у вересні 2011 року», – зазначає Анатолій Кінах.
Другий пріоритетний напрям має стосуватися відновлення кредитування реального сектора шляхом здешевлення вартості позикових коштів, у тому числі через систему рефінансування комерційних банків. У документі повинні бути чітко прописані стимули для розвитку малого підприємництва у вигляді субсидування витрат на виставково-ярмаркову діяльність, застосування механізму відстрочки при сплаті ПДВ на обладнання, яке ввозиться на територію України, зниження кредитних ставок тощо.
У Програмі також слід прописати заходи з посилення експортного потенціалу України. У складних кризових умовах вітчизняний товаровиробник має відчувати плече держави, наголошують в УСПП. Повинна бути сформована дієва експортна інфраструктура, вдосконалена система страхування ризиків, гарантій, що принципово важливо для участі українських компаній в тендерах і конкурсах на постачання експортної продукції. Не менш важливий напрям, якому уряд має приділити увагу, – корпоративна безпека бізнесу, захист прав власника, інвестора. Це власне ті питання, від яких залежить стан інвестиційного клімату в Україні, каже лідер промислово-підприємницької спільноти.
Водночас частина представників бізнесу та провідні експерти достатньо критично висловлюються щодо запропонованого проекту документа. Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло в ефірі Першого ділового каналу наголосив, що Державна програма активізації розвитку економіки перевантажена частковими дрібними орієнтирами щодо того, скільки якої продукції має випускатися в Україні у 2013-2014 роках. «Я думаю, що у разі реформатування цієї програми сам факт, що здійснюватимуться послідовні кроки, спрямовані на активізацію економічного зростання, сприятиме тому, що ми зможемо відновити економічне зростання і вийти на непогані показники динаміки у 2014 році. Це має відбуватися синхронно із відновленням активності в світовій економіці, від якої ми суттєво залежимо», – сказав Ярослав Жаліло, зауваживши, що Держпрограма має чітко визначити акцент на розвиток внутрішнього споживання та інвестування.

Відомий економіст Віктор Лисицький у коментарі УНІАН заявив, що наповнення програми активізації економіки не забезпечить економічного розвитку країни на найближчу перспективу. На його думку, помилка авторів полягає у тому, що в проекті документа немає оціночних порівнянь із показниками найближчих сусідів, наприклад, Польщі й Туреччини, з якими Україна перебувала у відносно однакових економічних умовах і які почали реформи трохи раніше.
До обговорення документа долучилися й експерти Федерації роботодавців, які брали активну участь у міжвідомчих погоджувальних нарадах, де розглядався документ. Заступник голови Ради ФРУ, очільник Наглядової ради АТ «Ветропак Гостомельський склозавод» Дмитро Олійник в оприлюдненому на сайті Федерації коментарі висловив переконання, що проект програми не є системним документом: «Скоріше це набір заходів, які в тій чи іншій формі вже раніше пропонувались урядом, бізнесом та громадськістю. Проривних ідей і заходів, які б свідчили про якісну відмінність цього документа від інших, які вже розглядалися і приймалися раніше, наприклад, та ж чинна Державна програма розвитку внутрішнього виробництва, у ньому практично немає. Більше того, запропоновані заходи державної підтримки бізнесу за багатьма напрямками йдуть у розріз із поточною економічною і фінансовою політикою уряду».
Міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов в інтерв’ю одному з телеканалів заявив, що Кабмін має намір виділити на реалізацію Держпрограми з активізації розвитку економіки приблизно 30 млрд грн. За його словами, йдеться лише про державну підтримку без врахування приватних інвестицій.
Стало також відомо, що для повноцінної реалізації програми є наміри вже цього року створити Державний банк розвитку, який займатиметься фінансуванням комерційних банків під пріоритетні для української економіки проекти. «Буде залучатися приватний капітал і, звичайно ж, комерційні банки. Є спецпрограма, розроблена спільно Нацбанком і Мінфіном, яка також буде включена в цю Програму. Вона стосується роботи банківського сектора з кредитування основних напрямків, де ми можемо зробити стрибок, який надалі призведе до підвищення економічного зростання», – резюмував міністр.
В уряді тим часом готуються до впровадження положень документа. Микола Азаров неодноразово наголошував, що Держпрограма стане відповіддю України на проблеми, що існують в світовій економіці. Залишається дочекатися її ухвалення та початку реалізації.

P.S. Кабінет Міністрів 27 лютого на розширеному засіданні за участю Президента України ухвалив проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Упродовж тижня уряд доопрацює документ, щоб внести поправки, наступного тижня затвердити остаточно й оприлюднити.