№2(13)(2013)

Із прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з-поміж інших обов’язків адвоката було закріплено «обов’язок підвищувати свій професійний рівень», який до цього законом не передбачався, а встановлювався рядом інших актів. Так, наприклад, відповідно до ст. 10 Правил професійної етики, адвокат зобов’язаний незалежно від сфери своєї переважної специфікації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов’язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також безкоштовно.
Адвокат має постійно працювати над удосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Обов’язок адвоката дотримуватись адвокатської етики передбачений і Присягою адвоката України.
Однак поняття етичної норми означає перш за все добровільне дотримання. Чого не скажеш про обов’язок підвищувати свій професійний рівень, адже без підвищення кваліфікації, без системи балів адвокат може бути притягнутий до відповідальності.
Отже, розглянемо Порядок підвищення кваліфікації , який затверджений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 03.09.2010 р. (в редакції від 17.02.2012 р.).
З метою підвищення кваліфікації адвокатами встановлюється період у п’ять років (період оцінювання).
За основу оцінювання підвищення кваліфікації адвокатами приймається система залікових балів. Адвокат має отримати не менш ніж 60 залікових балів впродовж періоду оцінювання (п’ять років). Також визначено, що адвокат має отримати не менш ніж 12 залікових балів кожного календарного року впродовж періоду оцінювання. При цьому адвокат зобов’язаний самостійно вести облік залікових балів та зберігати відповідні сертифікати або інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації впродовж періоду оцінювання. Після збігу періоду оцінювання адвокат зобов’язаний у місячний термін надати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації.

Пропоную розглянути діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів, та кількість залікових балів, відповідно до обраного виду діяльності.

На мій погляд, підвищення кваліфікації покликане на здобуття нових знань, зміцнення правових навичок, навчання адвокатів захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню та вдосконалення адвокатської майстерності.

Однак із наведених у таблиці видів діяльності, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатами, незрозуміло, чим саме «участь у роботі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат» (за який передбачено аж 8 балів) зможе підвищити кваліфікацію адвоката (я маю на увазі практикуючого)? Яку саме участь у роботі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат відведено адвокату з метою підвищення його рівня знань та навичок у професійній діяльності?
І найбільш суперечливим, як на мене, є обмеження у кількості балів за рік, що передбачене по пп. 1, 13, 16, 17, адже у п. 6 Порядку підвищення кваліфікації зазначено, що «адвокати мають право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації», і водночас якщо адвокат з віддаленого регіону обирає самоосвіту, то йому зараховують тільки 2 бали на рік.
То в чому полягає вільний вибір? І хто його робить, якщо адвокат може вибрати тільки із запропонованого і з урахуванням визначених обмежень?
Вважаю, що підвищення кваліфікації має бути в кожній професії, однак у формах, що є прийнятними не окремим адвокатам, а адвокатам України в цілому, і підвищення кваліфікації повинно мати за мету надання додаткових знань і вмінь, а не отримання прибутку за рахунок адвокатів, яким «потрібно» пройти таке підвищення, щоб отримати необхідну кількість балів.

Залишається побажати всім адвокатам уникнути арифметичних помилок у підрахунку балів, який віднедавна став одним із переліку їх професійних обов’язків.