№1(12)(2013)

Проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки став предметом обговорення під час зустрічі Прем’єр-міністра України Миколи Азарова
з членами Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, яка відбулася у Києві 29 січня 2013 року. У заході взяли участь понад сотні представників підприємницької спільноти,
вищі посадові особи міністерств і відомств, представники галузевих об’єднань, громадських організацій, науковці, експерти.

На урядовому рівні чітко усвідомлюють, наскільки значущим є розвиток внутрішнього виробництва та внутрішнього ринку. При цьому важливою залишається позиція безпосередньо виробничників, яким потрібно буде втілювати пункти розробленої Державної програми. Оскільки документ планується ухвалити на одному з найближчих засідань уряду, підприємницькі кола мали можливість у ході обговорення внести свої пропозиції. «Наше з вами завдання – підготувати оптимальні напрацювання», – звернувся Прем’єр-міністр до учасників засідання.
Керівник уряду у вступному слові акцентував увагу на економічних досягненнях минулого року. Він висловив переконання, що у 2012 році таки закладено фундамент для подальшого розвитку вітчизняної економіки, і це, перш за все, продовження реформ, які проводилися в країні. Прем’єр нагадав, що з 1 січня цього року в Україні зменшився податок на прибуток на 2 відсоткових пункти, набрали чинності закони, спрямовані на розвиток пріоритетних галузей економіки.
Микола Азаров повідомив, що уряд планує створити практичний державний бізнес-план нарощування обсягів внутрішнього виробництва, в першу чергу, у високотехнологічних секторах розвитку вітчизняного ринку. На цій базі передбачається замінювати імпорт товарами українського виробництва, а також збільшити експорт і досягти позитивного сальдо торгового балансу. При цьому планується задіяти низку нестандартних інноваційних механізмів економічного розвитку. «Активізація внутрішнього виробництва, програма імпортозаміщення вперше за всі роки містить у собі реальні джерела фінансування, включаючи банківські кредити, гарантії держави, прямі бюджетні інвестиції тощо. У четвер у мене призначено черговий розгляд цієї Програми, а наступного тижня, я думаю, ми її вже затвердимо», – підкреслив очільник Кабміну.
Микола Азаров також звернув увагу, що незважаючи на високі ціни на енергоносії, рецесію світової економіки, у 2012 році в Україні практично стабільними залишалися основні тарифи. «Переважна більшість товарних позицій або були в цінах стабільними, або мали тенденцію до зниження, за рахунок чого ми зафіксували дефляцію в країні», – сказав Прем’єр.
Представляючи основні положення проекту Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта звернув увагу на шість пріоритетних напрямів, визначених цією Програмою. Серед них – підвищення конкурентоспроможності економіки, поліпшення інвестиційних умов, підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення, розвиток високотехнологічних перспективних секторів, структурні реформи у стратегічних секторах, зокрема, реформування держсектора економіки, інфраструктури і зв’язку, ПЕК, ЖКГ, будівництві.

Одним із пріоритетів визначено й міжнародне співробітництво та розвиток експортного потенціалу, включаючи фінансову підтримку експортерів і просування українських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, була підкреслена необхідність розвитку знакових галузей економіки, зокрема, ракетно-космічної сфери, авіаційної галузі, суднобудування, сільського господарства, гірничої та легкої промисловостей, високих технологій. При цьому наголошувалося, що реалізація положень документа дасть змогу у 2013 році домогтися зростання економіки не менше як на 3%.

Член Ради підприємців, виконавчий директор Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт переконувала учасників засідання у тому, що незважаючи на складний стан, потенціал у легкої промисловості таки є. Серед причин занепаду галузі вона виокремила велику частку тіньового виробництва, де, за даними голови «Укрлегпрому», задіяно не менше 250 тис. працівників, потік конт­рабандної та контрафактної продукції, яка доволі часто є неякісною, а то й шкідливою. Представник галузі звернула увагу на питання підготовки кадрів для легкої промисловості, зокрема, розвиток системи професійно-технічної освіти, а також запропонувала ввести мораторій на перевірку підприємств, хоча б на час дії Програми, та розробити окрему галузеву програму розвитку легкої промисловості.
Микола Азаров підтримав позицію створення серйозних бар’єрів для ввезення в країну неякісних товарів легкої промисловості. Водночас він констатував, що незважаючи на нинішні преференції уряду стосовно галузі, вітчизняна легка промисловість розвивається дуже слабо. «Ми дійшли до межі. Що це за країна у 45 мільйонів, яка нічого не виробляє з погляду легкої промисловості? У кожного з нас, які тут сидять, костюми імпортні, сорочки імпортні, краватки імпортні, взуття імпортне. Куди далі їхати? Приїхали вже. Настав час вживати радикальних заходів, які дозволять нам піднятися», – заявив керівник уряду.
Голова Наглядової ради АТ «Суднобудівний завод «Залив» Микола Клименко та директор зі стратегії розвитку НВК «Гірничі машини» Ільдар Салєєв ознайомили присутніх з показниками діяльності своїх підприємств, які засвідчують, що в нинішніх економічних умовах в Україні можуть функціонувати конкурентоспроможні виробництва, створюватися робочі місця, а люди – отримувати за свою працю гідну зарплату.

Президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах від імені промислово-підприємницької спільноти наголосив на необхідності доопрацювання Програми, максимальної конкретизації цільових програм, особливо тих, що стосуються активізації внутрішнього виробництва. Він звернув увагу урядовців на загрозливу тенденцію зниження на внутрішньому ринку України питомої ваги національного товаровиробника. «Сьогодні на нашому ринку залишилося лише 54% продукції, яка виготовляється вітчизняними підприємствами, все решта – 46% – імпорт. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі зросло до мінус $15 млрд. Виправляти ситуацію потрібно негайно, бо йдеться про втрату стратегічних секторів економіки», – зауважив Анатолій Кінах.
Ділова громадськість повинна чітко зафіксувати подальші дії КМУ і НБУ в питаннях грошово-кредитної політики. Шляхом внесення змін у бюджет слід подбати про зниження вартості кредитів, особливо для тих галузей, які є для України пріоритетними, про рефінансування комерційних банків, норми обов’язкового резервування, провести аналіз собівартості послуг комерційних банківських установ тощо. Тобто це має бути програма, яка б поетапно, на ринкових умовах забезпечила відновлення кредитування реального сектора. При цьому окрему увагу слід приділити розвитку малого й середнього бізнесу, який є потужним джерелом створення нових робочих місць, формування середнього класу.

«І найголовніше питання, від якого залежить нині притік інвестицій в Україну, – це захист прав власника, інвестора, рівень корпоративної безпеки. Про це, до речі, інвестори, як закордонні, так і націо­нальні, кажуть нам уже прямим текстом. Тому варто відновити в уряді роботу антирейдерської комісії, подбати про вдосконалення правової системи, адже інвестиції ефективно працюють тільки в тій державі, яка дає високі гарантії для їх власника», – резюмував Анатолій Кінах.
Програма активізації розвитку економіки розроблена урядом на два роки і має на меті запровадження нових підходів до модернізації пріоритетних галузей національної економіки. За прогнозами експертів, цей стратегічний перспективний план, підкріплений бюджетними інвестиційними та кредитними ресурсами, закладе серйозний фундамент для розвитку економіки та благополуччя людей у кінцевому результаті.