№4(27)(2014)

Представники низки громадських організацій, науковці та експерти, які працюють у сфері економіки, стали учасниками круглого столу «Виконання Програми Уряду в контексті удосконалення законодавства з питань розвитку малого і середнього підприємництва». Захід відбувся з ініціативи Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів.

Президент Академії, член-кореспондент НАН України Тетяна Єфименко у вступному слові зазначила, що навчально-наукова установа здійснює науковий супровід реалізації завдань Міністерства фінансів України, передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема в частині розроблення законодавчих ініціатив щодо реформування сфери державної підтримки розвитку малого й середнього підприємництва, його дерегуляції, удосконалення податкової політики, механізмів державно-приватного партнерства, обліку та звітності. Вона ознайомила присутніх з аналітичними матеріалами науковців Академії фінансового управління та Національної академії наук України щодо сучасного стану, проблем та перспектив розвитку національної економіки в контексті аналізу наслідків підписання економічної частини Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, подальшого розроб­лення пропозицій для всебічного враху­вання інтересів національних товаровиробників.

«З точки зору очікуваної торгівлі з Європейським Союзом ми не бачимо серйозних потрясінь», – підкреслила науковець, зауваживши, що у цій площині «дехто намагається політизувати ситуацію». Водночас, щоб підтримувати поставки товарів, має бути гармонізоване національне законодавство, зокрема бюджетні податкові закони, необхідно запровадити стандартизацію товарів та послуг. Як відомо, очікується, що режим вільної торгівлі товарами й послугами між Україною та країнами Євросоюзу набуде чинності вже наприкінці квітня або на початку травня й діятиме до листопада цього року.

Предметом обговорення також стали зміни до податкового законодавства, зокрема, запропоновані Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Академії, доктор економічних наук, професор Алла Соколовська у своєму виступі зупинилася на засадничих положеннях цього закону, до якого увійшло чимало пропозицій, наданих науковцями Академії. Доповідач ознайомила аудиторію з консенсус-прогнозом щодо результатів роботи малого та середнього підприємництва в умовах автономного преференційного торговельного режиму ЄС для України.

Найбільше дискусій виникло з приводу законопроекту «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», який представив віце-президент Академії, доктор економічних наук, професор Сергій Лондар. У нинішніх умовах, коли необхідна активізація зусиль для зростання економіки, найбільший потенціал має саме малий та середній бізнес, який є мобільнішим, аніж великі корпорації. Присутні погоджувалися, що чітко окреслені правила, за якими надаватиметься державна підтримка підприємництву, призведуть до несподівано значного ефекту в цьому сегменті економіки, який сьогодні суттєво впливає на загальні показники економічного розвитку держави.

Під час жвавої дискусії учасники засідання, серед яких були представники Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, зокрема від Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, асоціації «Союз ювелірів України», Всеукраїнської громадської організації «Союз захисту підприємництва» й «Асоціації інформаційного бізнесу», погодилися з позицією Академії, що спільна аналітична робота підприємців і науковців є корисною для вироб­лення консолідованих підходів до вирішення проблемних питань, що стоять сьогодні на порядку денному.

Учасники висловили переконання в подальших ефективних спільних діях стосовно забезпечення європейських стандартів соціально-економічного розвитку та ведення підприємницької діяльності. Разом з тим усі погодилися, що тільки поєднання зусиль підприємців – як практиків, і науковців – як теоретиків, котрі, проаналізувавши світовий досвід, можуть запропонувати варіанти вирішення питань, дасть реальний результат у написанні правил гри для українського бізнесу. Тому домовилися перенести зустрічі науки й бізнесу на регулярну основу.

Андрій Заблоцький, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:

– Підприємців цікавлять питання, винесені нині на обговорення. Саме тому ми з радістю стали співорганізаторами заходу. Важливо, щоб наука і бізнес працювали спільно. Не секрет, що часто проблеми науки відірвані від реалій. Науковці зазвичай мають більш глобальне бачення і не відчувають тих тонких матерій, з якими бізнес стикається щодня. З іншого боку – бізнес може системно бачити проблеми, аналізувати міжнародний досвід і застосовувати кращі практики, напрацьовані наукою. Комбінація теоретичного досвіду і практичних напрацювань може дати гарний ефект під час розробки й ухвалення державних рішень, зокрема тих, які стосуються оподаткування і розвитку малого й середнього підприємництва.

Лариса Антощук, директор ГО «Палата податкових консультантів України»:

– Спільна робота науковців і бізнесу може дорівнювати тому, що називається ефектом синергії, коли один плюс один дорівнює трьом. Адже люди, котрі на практиці застосовують норми законодавства, можуть напевно сказати, які з них працюють, а які ні, а також які зміни необхідно внести для того, щоб вони працювали. Або ж навпаки – які позиції в законодавстві вже себе віджили і мають бути ліквідовані. Науковці, у свою чергу, розуміють, куди і на яких засадах рухається держава. Тому вони можуть скеровувати креативні ідеї бізнесу в русло відповідних зобов’язань, які взяла на себе Україна, націлившись на значні економічні реформи.

Юлія Дроговоз, голова Комісії УСПП з питань економічної політики:

– Необхідність зібратися й порадитися саме групам експертів і представників різних громадських організацій назріла давно, тим паче що напрями, які обговорювали на нинішньому майданчику, дійсно важливі. Чим більше людей буде залучено до дискусій, тим більше пропозицій та проектів ми зможемо розглянути. Тому буде кращий результат з удосконалення законопроектів. УСПП як організація, що представляє інтереси бізнесу, радіє будь-якому майданчику, де відбувається обговорення, прагне висловити свою думку щодо того чи іншого питання. Повірте, коли ми працюємо поодинці, іноді буває дуже складно. Тільки консолідація зусиль науковців, громадських організацій, експертів у питаннях розробки та вдосконалення законопроектів дасть можливість бути почутими на найвищому рівні.