№4(27)(2014)

Щорічна звітна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена основним підсумкам діяльності НАН України та заходам з реалізації Концепції розвитку установи на 2014–2023 роки, відбулася на початку квітня в Києві. У ній взяли участь віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич, міністр освіти і науки України Сергій Квіт, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич, радник Президента України, керівник Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації Президента України Юрій Богуцький, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко, наукова громадськість.

В актовій залі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка зібралося 245 академіків, 360 членів-кореспондентів НАН України, щоб підсумувати роботу за рік та обговорити напрями діяльності науки, її внесок у становлення держави. У вступному слові перед такою поважною аудиторією президент НАН України академік Борис Патон відзначив, що цьогорічна сесія Загальних зборів Академії відбувається у вкрай важкий для країни та для всього українського народу час, адже нині – період переходу до модернізації всіх сфер суспільного життя, виходу на новий рівень економіки. При цьому, за його словами, можна впевнено сказати, що українські вчені підтвердили свій високий рівень у багатьох сучасних наукових напрямах, отримали чимало важливих результатів світового рівня. 

Керівник Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації Президента України Юрій Богуцький зачитав на початку засідання вітання в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова учасникам Загальних зборів. З вітальним словом звернувся до присутніх віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич. Він наголосив, що процес завершення пострадянської трансформації ставить перед українською наукою невідкладні й комплексні завдання: «Наука не може забезпечити інноваційний злет економіки без модернізації всіх сфер суспільних відносин. Марно чекати сталого прогресу в економічній сфері без системних відповідей на глобальні гуманітарні виклики – зокрема, стосовно ідеальних моделей державного устрою, форми правління, міжетнічної комунікації тощо». На думку урядовця, поступ у цьому напрямі залежатиме від ефективності співпраці між владою і наукою. «Високий потенціал української науки, здатний вивести державу в світові лідери, може бути розкритий лише спільними зусиллями – уряду й НАН України», – підсумував він.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич основну увагу зосере­дила на проблемах, які постали перед нашою державою та вітчизняною науковою сферою. Це, насамперед, зниження фінансування в останні роки, що набуло критичного значення, складнощі впровадження досягнень і наукових результатів у вітчизняну економіку, проблема омолодження наукових кадрів. Вона також зупинилася на питанні недосконалості законодавчого поля у сфері науки. В цьому контексті Лілія Гриневич як голова профільного комітету парламенту пообіцяла посприяти розробці та ухваленню необхідних законодавчих актів, спрямованих на розвиток науки та впровадження інновацій.

У звітній доповіді «Основні підсумки діяльності Національної академії наук України і заходи з реалізації Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 роки» академік Патон повідомив, що Концепція розвитку НАН України нещодавно була заслухана в Комітеті з питань науки та освіти Верховної Ради й отримала підтримку, насамперед, у частині запропонованих змін до чинного законодавства. Окреслюючи досягнення українських вчених та завдання, які поставлені перед ними на найближчі роки, керівник Академії наук звернув увагу на питання побудови правової держави, утвердження демократичних цінностей, мовної та регіональної політики, міжнаціональних і міжетнічних відносин. Він також торкнувся проблеми Криму та долі кримських установ, науковців, які там працюють. «Ми втратили, і, напевно, надовго, два потужних інститути – морський гідрофізичний і біології південних морів імені О.О. Ковалевського, Кримську астрофізичну обсерваторію, філії інститутів археології та сходознавства, Карадазький природний заповідник, низку інших установ. Треба будь-що підтримувати з ними наукові зв’язки», – зазначив Борис Патон.

Президент НАН України наголосив, що незважаючи на несприятливі умови, Академія наук України досягла чимало вагомих результатів. Вчені НАН стали співавторами одного з найвидатніших наукових відкриттів останнього часу – встановлення існування бозона Хіггса, що підтвердило Стандартну модель фізики елементарних частинок. Багаторічна плідна участь учених НАН України в модернізації обладнання Великого адронного колайдера, підготовці та здійсненні експериментів на ньому відіграла неабияку роль у підписанні в минулому році Угоди щодо надання Україні статусу асоційованого члена ЦЕРН – Європейської організації ядерних досліджень. Велике значення мала інтеграція в програми Єврокомісії, насамперед Сьому рамкову програму.

Відкрито нове явище – каналювання енергії та імпульсу при збудженні нестійкостей плазми енергійними іонами. Воно може призводити до докорінної зміни радіального профілю нагрівання плазми й зміни в часі частоти нестійкості. Вперше у світі створено унікальний комплекс, який включає конвекційні петлі з водою в докритичному та закритичному станах і камерами електронного опромінення для дослідження реакторних матеріалів, що дає можливість експериментально виявити особливості кінетики корозії сталей і спеціальних сплавів, котрі розглядаються як перспективні матеріали для ядерних реакторів наступного покоління, під дією опромінення.

Борис Патон також окреслив проблеми, котрі нині постали перед головною науковою установою України. Це, насамперед, кадрове забезпечення науки, що є наслідком, зокрема, недостатнього рівня фінансування наукової сфери, застарілий парк наукових приладів, відсутність у країні сприятливого інноваційного клімату, низький попит підприємств на наукові розробки. При цьому, за словами очільника установи, Національна академія наук фактично залишається єдиною в Україні інституціональною структурою, яка має повний цикл функціональних можливостей у науковій і науково-технічній сферах, а збереження і розвиток цих можливостей є відповідальним завданням вчених, держави й суспільства загалом.

За результатами обговорення прийнято постанову Загальних зборів НАН України та затверджено Звіт про діяльність Академії наук у 2013 році. Відділення фізики і астрономії та економіки звернулися до Загальних зборів з проханням підтримати Заяву про скликання в Києві під егідою ООН Міжнародної наукової конференції щодо впливу кризи в Україні на міжнародну безпеку для формулювання пропозицій стосовно нових механізмів гарантування миру, удосконалення системи раннього виявлення і попередження загроз для потенційно небезпечних об’єктів на території України з урахуванням новітніх ризиків, підтримання ініціативи з надання Україні міжнародної фінансово-економічної допомоги, звернення до Світової наукової спільноти з пропозицією щодо спільного вивчення майбутніх викликів міжнародній безпеці й шляхів подолання можливих загроз, відновлення при Президії НАНУ Українського Пагуошського комітету для консолідації зусиль українських вчених у боротьбі за збереження миру у всьому світі. Загальні збори підтримали цю Заяву.

Під час заходу відбулося урочисте вручення дипломів лауреатам Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України, яка є найвищою відзнакою установи та присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Великій групі вчених також вручили премії НАН України імені видатних учених України.