Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це грошові кошти, що надійшли платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та які обов’язково підлягають поверненню.
Відповідно до норм пп. 135.5.5 ПКУ, надходження і повернення суми поворотної фіндопомоги, отриманої від платника податку на прибуток на загальних підставах (особи, що не мають пільг з податку на прибуток, у т. ч. право застосовувати нижчі ставки податку на прибуток), не відображаються в податковому обліку.
Якщо на кінець звітного періоду в підприємства є борг за такою допомогою, то варто розрахувати умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду. Підприємства визначають їх у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ).
Відзначимо, що для визначення оподатковуваного прибутку застосовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Відповідно до п. 152.9 ПКУ, базовим податковим (звітним) періодом:
- до 04.08.2013 р. – для платників податку на прибуток був квартал;
- з 04.08.2013 р. до 01.01.2014 р. (зміни внесені Законом України від 04.07.2013 р. № 403-VII) є календарний квартал або календарний рік, якщо підприємство – платник щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 ПКУ.
Тому підприємства – платники податку на прибуток, які сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток, податкові наслідки з поворотної фіндопомоги визначають за підсумками року.
Ті платники, які подають звітність з прибутку раз на рік, але не сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток, і, відповідно, ті, які повинні звітувати щоквартально (випадки, наведені в абз. 9 і 10 п. 57.1 ПКУ), для визначення податкових наслідків з поворотної фіндопомоги мають орієнтуватися на квартальний період.
Таку саму думку висловили й податківці в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІДР, колишня назва – ЄБПЗ) у підкатегорії 102.06.03.
Тому якщо в 2013 р. ви подавали річну декларацію з прибутку, але згідно з п. 152.9 ст. 152 ПКУ базовим податковим періодом для вас є квартал (бо ви не були платником щомісячних авансових внесків з податку на прибуток), то в разі неповернення фіндопомоги в період її отримання (кварталі) слід показати нарахування умовних відсотків.
Умовні відсотки нараховуються саме на борг, що залишився непогашеним на кінець кварталу. Тому в разі повернення фіндопомоги в період її отримання нараховувати умовні відсотки не потрібно.
Першого січня 2014 року в п. 152.9 ст. 152 ПКУ внесено зміни (Законом України від 24.10.2013 р. № 657-VII) та визначено, що для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому обумовлено, що базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, зазначених у п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.
Тому з 01.01.2014 р. платники податку на прибуток, які подають звітність раз на рік, незалежно від того сплачують вони чи ні щомісячні авансові платежі, визначають податкові наслідки з поворотної фіндопомоги за підсумками року.
Податкові наслідки з поворотної фіндопомоги визначаються за підсумками кварталу тільки для тих, хто звітує поквартально.
