Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
 
Четвер, 03 квітня 2014 15:06

Ми – фермерське господарство – юридична особа на фіксованому податку 5 %. У штаті в нас немає жодного працівника, всі обов'язки, пов'язані зі звітною роботою, виконує засновник. З/П йому не нараховувалася та не виплачувалася. До 2013 року діяльність не велася і звіти були нульовими. Цього року ми отримали перший прибуток і, як годиться, сплатили 5 % єдиного податку. За фактом вийшло, що оплатили на розрахунковий рахунок не єдиного податку, а прибуткового!

Про це ми дізналися, коли податкова повідомила про те, що у нас виявлена недоїмка. Податок ми ще раз оплатили, застосувавши правильні реквізити, але гроші зависли на розрахунковому рахунку прибуткового податку.

У податковій інспекції кажуть, що не повернуть нам їх, пропонуючи віднести їх на З/П. Але у нас немає фінансової можливості і доцільності зайвий раз сплачувати податки, оскільки засновник вирішує всі питання фермерського господарства.

Чи маємо ми право не нараховувати та не виплачувати З/П засновнику. Ще один момент: ми працюємо за договором спільної обробки землі, в якому зазначено, що всі витрати з обробки землі, збору врожаю і т. д. лягають на другу сторону, тобто не на нас. Чи маємо ми заплатити штраф і чи повернуть нам ці гроші!

Пропонуємо скористатися можливостями, які дає нам Податковий Кодекс України (далі – ПКУ). У Вашому випадку мають місце помилково сплачені податки (помилка у визначенні бюджетної класифікації, рахунку і т. п.).

Отже, згідно з п. 43.1. ст. 43.1 ПКУ, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2. ст. 43 ПКУ). Платник податків має подати до податкового органу відповідну заяву про повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3. ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4. ст. 43 ПКУ, платник податку подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі. У заяві вказується напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності в платника податків рахунку в банку.

Як бачимо, питання працевлаштування або непрацевлаштування керівника при поверненні помилково перерахованих податків не стоїть.

Тому рекомендуємо Вам звернутися до податкової інспекції відповідно до ст. 43 ПКУ.

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%