Через «дірки» в системі виводяться десятки мільйонів гривень

У розпорядженні Hubs виявилися документи, які свідчать, що Система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ в нинішньому її вигляді - це не що інше, як «діра» для вкидання фіктивного податкового кредиту. Таким чином, функціонування СЕА завдає шкоди економіці України, відволікаючи оборотні кошти підприємств, але ніяк не захищає бюджет від шахраїв.

30 серпня 2016 року начальник головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України (УКРІНФОРМ) Юрій Шеремет направив на ім'я голови УКРІНФОРМ Романа Насирова вкрай цікаву доповідну записку по темі, яка звучить так: «Щодо виявлення передумов до корупційних дій при формуванні ліміту в Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) ». (Див. Документ нижче)

У ній Юрій Шеремет по суті стверджує, що в минулому році його шеф Роман Насиров повідомив українській і міжнародній громадськості (див. «Історію заяв») інформацію, яка не відповідає дійсності. А саме про те, що з запуском СЕА ПДВ в Україні вдалося вирішити проблему податкового шахрайства. Чи була це навмисна дезінформація або ж результат некомпетентності керівництва УКРІНФОРМ, зараз встановити важко. Однак ця обставина не змінює того факту, що українські податківці перетворили систему адміністрування, яка у всьому світі служить захистом сумлінних платників податків і держави від шахраїв, в інструмент для збагачення останніх. Втім, згадана доповідна записка - лише підтвердження того, що в ГФС нарешті визнали цей факт. Української же громадськості це було ясно вже давно.

Так, Hubs писав про те, що в кінці минулого 2015 - початку нинішнього 2016 року в СЕА було вкинуто не менше 21 млрд грн фіктивного податкового кредиту через схему, в якій були задіяні сільгоспвиробники (див. «У 2015 році через аграріїв з бюджету« відмито »21 млрд грн ПДВ» і «Податківці прикривають свої схеми з легалізації $ 1 млрд фіктивного ПДВ»). В результаті боротьби «у верхах» за доходи від цієї схеми в червні 2016- го навіть було повністю заблоковано відшкодування ПДВ (див. «Аналіз зборів до бюджету: в травні план з податків не виконано на 6,4 млрд грн»). Однак уже в липні всі сторони прийшли до якоїсь згоди, і відшкодування відновилося майже в колишньому обсязі.

Крім того, в червні 2016- го Hubs писав і про вдалу спробу якогось ПП «Фервест» зареєструвати в СЕА абсолютно «ліві» розрахунки коригувань до податкових накладних. Чого, по ідеї, СЕА ну ніяк дозволяти не повинна! В результаті цих дій на 08.04.16 р ПП «Фервест» зареєстрував податкові накладні на суму ПДВ в 55,5 млн грн. Тоді як сума ліміту за розрахунками в СЕА для цієї компанії становила всього 645 тис. Грн. Тобто в квітні СЕА не змогла запобігти виникненню схемного податкового кредиту майже на 55 млн грн. Помітили же факт шахрайства в ГФС аж через тиждень.

Але той випадок можна було б вважати певним одноразовим непорозумінням. Однак якщо система пропустила шахрайство один раз, логічно припустити, що це може статися знову, оскільки можливість самого факту шахрайства явно пов'язана з вадами системи.

І як з'ясувалося тепер з доповідної записки Юрія Шеремета, реєстрація «лівих» податкових накладних в СЕА - масове явище. Зокрема, в цьому документі описується цілий ряд «фактично відбулися штучних« імітацій »в СЕА поповнень рахунку ПДВ підприємств». Всього таким чином сформовано «ліміт» на загальну суму 36,7 млн ​​грн. І ще питання в тому, що собою насправді являє ця сума: то, скільки знайшли співробітники головного управління внутрішньої безпеки УКРІНФОРМ, або те, скільки вони захотіли знайти.

Отже, згідно з доповідною Шеремета, «лівий» податковий ліміт в 36,7 млн ​​грн був сформований з такою структурою:

14-15 серпня 2016 року - на суму ПДВ 10,4 млн грн (ТОВ «Естер Компані», код 40461679, Білоцерківська ОДПІ);

- 18-19 серпня 2016 року - на суму ПДВ 9,9 млн грн (ТОВ «Респект Фінанс», код 37918329, Кіровоградська ОДПІ);

21-22 серпня 2016 р - на суму ПДВ 4,8 млн грн (ТОВ «Бассет Груп», код 40365645, ДПІ в Оболонському районі м.Києва);

22-23 серпня 2016 року - на суму ПДВ 11,6 млн грн (ТОВ «Енкор Продакт», код 40474515, Білоцерківська ОДПІ);

25-26 серпня 2016 р спроба «поповнити» електронний рахунок ПДВ за рахунок неіснуючих митних декларацій (ТОВ «Шотаро», код 40560504, Білоцерківська ОДПІ).

При цьому здійснити цю саму «штучну« імітацію », на думку авторів доповідної записки,« неможливо без володіння спеціальною інформацією обмеженого доступу »!

Вдумайтеся: начальник головного управління внутрішньої безпеки УКРІНФОРМ підписується під тим, що в його відомстві певне коло осіб має інформацію обмеженого доступу, яка дозволяє легалізувати фіктивний податковий кредит!

Сам собою виникає питання: а для чого (і кого) така можливість в СЕА передбачена в принципі? Чи не для тих обраних, хто і не планував відходити від корупційних схем навіть з введенням електронного адміністрування?

Але тепер уже «джин вирвався з пляшки», адже розумних людей у ​​нас не так вже й мало (у всякому разі, більше, ніж думали ті, хто залишав цю «діру» для себе). Мабуть, хтось знайшов «дірку», призначену для вузького гуртка «обраних», і, природно, вирішив скористатися можливостями, що відкрилися «несанкціоновано», так би мовити.

І судячи з географії вкидань фіктивного податкового кредиту, це може бути і не одна людина. Хоча велика кількість білоцерківських вкидань теж кидається в очі, але ж це тільки те, що виявлено.

Все вище сказане тепер може пролити світло і на те, чому в Україні не припиняються переможні реляції УКРІНФОРМ про виявлення «податкових ям», знешкодженні «конвертаційних центрів», які в умовах СЕА існувати просто не можуть! Цілком ймовірно, що все це - викриття «своїх контор», через які в систему вже було вкинуто фіктивний податковий кредит, і які після цього підлягають «утилізації» ...

Не виключено, що вийшли з ладу на кілька днів в першій декаді вересня 2016 р сервера УКРІНФОРМ теж якимось чином пов'язані з розкриттям інформації про масові випадки шахрайства в СЕА. У всякому разі, в квітні 2016- го з'ясувалося, що в грудні 2015-го три терабайти інформації з баз даних УКРІНФОРМ пропало. Логічно припустити, що «непотрібна» інформація була вилучена і цього разу.

Якщо ж версія про причетність керівництва УКРІНФОРМ до дивацтв функціонування СЕА є хибною, то питання до нього все одно залишаються. Скажімо, в ГФС є цілий департамент захисту інформації, який повинен займатися «організацією і забезпеченням технічного захисту інформації і контролем за її станом». Теоретично ці люди саме за це отримують зарплату, для цього їм купуються технічні засоби і т.д. І стоять вони бюджету недешево. Але на практиці Юрій Шеремет у своїй доповідній навіть не згадує цей департамент! Тобто питань до нього немає!

Однак найбільш вражаюче, це висновок авторів доповідної, який, можна сказати, ставить жирний хрест на роботі глави УКРІНФОРМ Насирова, його обіцянки з приводу «перемоги» над податковим шахрайством в ПДВ, а головне - на самій СЕА, яка, як з'ясувалося, завдає лише шкоди економіці, не захищаючи бюджет від шахрайства. Наведемо його дослівно: «Наявні дані свідчать, що в СЕА відсутні ефективні механізми щодо блокування внесення штучно створеного податкового кредиту. Також окремі ознаки вказують, що до протиправної діяльності на корупційній основі можуть бути залучені діючі співробітники УКРІНФОРМ України ».

У зв'язку з цим цікаво, хто понесе відповідальність за нанесення подвійного збитку економіці? Адже, з одного боку, впровадження СЕА коштувало якихось грошей і бюджету, і суб'єктам господарювання, і при цьому призвело до вимивання на постійній основі оборотних коштів підприємств, обсяг яких оцінюється в 11-12 млрд грн.

З іншого боку, бюджет продовжує зазнавати збитків через шахрайський схем: з «сільгосп-ПДВ», через прямих вкидань штучного податкового кредиту і т.д.

Крім того, разом з спостерігається нині практикою масових розривів договорів на подачу електронної звітності з боку УКРІНФОРМ, саме СЕА створює додаткове поле для корупції.

У зв'язку з усім описаним хотілося б поставити главі УКРІНФОРМ Роману Насирова, а заодно і курирує його роботу міністру фінансів Олександру Данилюку наступні питання:

Чи є на СЕА КСЗІ (комплексна система захисту інформації)?

Яка сума податкового кредиту була заблокована (окремо по 2015 р і 2016 р) шляхом розриву договорів на подачу електронної звітності?

Скільки всього було виявлених випадків несанкціонованого втручання в СЕА ПДВ і на яку суму?

Хто і яку відповідальність поніс втрату держбюджету в особливо великих розмірах?

Скільки разів (окремо по 2015 року і по 2016 г.) спостерігалася нестабільна робота серверів УКРІНФОРМ?

Відповідний запит від редакції Hubs буде направлений до Державної фіскальну службу.

Історія заяв керівництва УКРІНФОРМ України

Мінфін і ГФС почали проштовхувати ідею СЕА ще влітку 2014 р Стандартний коментар УКРІНФОРМ тоді говорив наступне: «Впровадження електронного адміністрування податку на додану вартість дозволить детінізувати ПДВ». Фіскали обіцяли бюджету додаткові десятки, якщо не сотні мільярдів гривень. Зокрема, тодішній глава УКРІНФОРМ Ігор Білоус (зараз - голова ФДМ) в 2014 р говорив про 50 млрд грн, втрачених за допомогою використання ПДВ-схем в 2013 році. І це при тому доларі і тієї гривні!

До слова - країна повинна знати своїх «героїв»: спочатку разом з Ігорем Білоусом проект просували заступник міністра фінансів Денис Фудашкін. Пізніше естафету від цієї солодкої парочки підхопили новий заступник міністра фінансів Олена Макеєва та т.в.о. глави УКРІНФОРМ Максим Мокляк. І, нарешті, на завершальному етапі підключився новопризначений глава УКРІНФОРМ Роман Насиров.

Обстоюючи СЕА на засіданні комітету ВР з питань податкової і митної політики, яке відбулося 3 червня 2015 року, Роман Насиров як приклад успішної роботи системи в тестовому режимі навів той факт, що за перші 4 місяці року податкові накладні в єдиному реєстрі зареєстрували 180 тис . суб'єктів господарювання (тоді як раніше таких було лише близько 100 тис.) в кількості 83 млн на суму 280 млрд грн.

Після етого13 липня 2015 г. Роман Насиров зробив заяву під час свого візиту в США, яке, після доповідної начальника головного управління внутрішньої безпеки УКРІНФОРМ Юрія Шеремета, можна розцінювати як дезінформацію.

А саме Насиров заявив, що «УКРІНФОРМ вдалося запустити систему електронного адміністрування ПДВ, яка сьогодні працює в штатному режимі». І що «з запуском системи нам вдалося вирішити проблему з податковим шахрайством, яке щомісяця коштувало бюджету 100 млн дол. США».

Ця заява була зроблена менш ніж через два тижні після формального впровадження СЕА, коли вона де-факто взагалі не працювала, а український бізнес «стояв на вухах». 17 липня довелося навіть приймати спеціальний закон, істотно змінював принципи роботи СЕА, «обнуляти» систему і запускати її в серпні заново.

Звітуючи перед Верховною Радою 16 лютого 2016 року про результати роботи за 2015 р тодішній глава українського уряду Арсеній Яценюк не забув згадати СЕА як один з успіхів уряду: «Впроваджено електронне адміністрування ПДВ, що дало можливість мінімізувати зловживання під час відшкодування ПДВ».