Якщо оцінювати запропонований проект Держбюджету, то він заслуговує не більше трійки. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Олександр Савченко, аналізуючи проект Держбюджету на 2017 рік, який уже направили на розгляд МВФ.

«Бюджет доволі реалістичний. В принципі, він може забезпечити темпи економічного зростання, але на 1,5-2%. Бюджет не можна назвати революційним, нічого принципово нового в ньому немає. Це відтворення тієї економічної ситуації, яку ми зараз маємо. Показники доволі реальні з урахуванням девальвації», – розповідає економіст.

Водночас, за його словами, Бюджет виключає реальні економічні реформи. Вже наступного року доведеться готувати Бюджет економічних реформ і суть його полягає в тому, щоб радикально скоротити державні витрати.

«Має бути радикальне скорочення бюджетних витрат, приблизно на 10% ВВП, що дозволить забезпечити економічне зростання. Це найголовніший момент», – пояснив експерт.

Скорочення державних витрат, як уточнив він, це і є перерозподіл доходів на користь тих, хто виробляє валовий національний продукт і може забезпечити економічне зростання.

Фінансовий аналітик Ерік Найман припустив, що закладені до Бюджету-2017 макропоказники є трохи оптимістичними, тому що базуються на прогнозах МВФ.

«Номінальний ВВП 2584,9 млрд грн (зростання на 13% до номінального ВВП поточного року й на 3% в реальному обчисленні) – трохи завищений прогноз», – констатував аналітик.

«Споживча інфляція 8,1% – реально досяжний показник, враховуючи низькі доходи населення, й звідси низький споживчий попит. Інфляція в промисловості – 8,5%. Середньомісячна зарплата 5988 гривень (зростання до попереднього року на 12%, тобто навіть менше, ніж очікується зростання ВВП) – можливо. Саме на це зростання в 12% варто орієнтуватися. Прибуток підприємств 616,4 млрд грн – можливо. Експорт товарів і послуг 47,2 млрд дол. (+ 8%), а імпорт товарів і послуг 49,9 млрд дол. (+ 9,7%) – дефіцит торгового балансу буде трохи гіршим, якщо спиратися на прогнози щодо економічного та реального зростання доходів населення», – проаналізував Ерік Найман.