Це їм необхідно для імплементації нових міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ 9), пише Finclub.

Такої думки дійшли учасники круглого столу «Перехід на МСФЗ 9: на низькому старті», організованого «Фінансовим клубом». Менеджер відділу управління ризиками KPMG Андрій Остапенко зазначив, що саме на етапі оцінки майбутніх ризиків у банків виникають найбільші проблеми. «Головні питання: на що покладатися і як це пов’язувати з прогнозами? Це створює труднощі для банків: як це все розробити, доповнити моделі, які були, чи створити нові, якщо їх не було. Адже раніше можна було використовувати параметри, які давав регулятор. Зараз під все це потрібно знайти дані, щоб вони були прийнятної якості», – каже Андрій Остапенко.

Прогнозні економічні показники на рік, три чи п’ять років потрібні банкам для оцінки очікуваних кредитних втрат у майбутньому. МСФЗ 9 передбачає, що всі клієнти будуть розділені на кластери, кожен з яких має свій рівень резервування під можливі майбутні неповернення. Якщо оцінки банку виявляться занадто оптимістичними, то неповернення в майбутньому негативно позначаться на установі і призведуть до її неплатоспроможності.

При цьому НБУ не хоче нав’язувати банкам свої очікування щодо курсу гривні, зростання ВВП та інших макропоказників. «Банки повинні покладатися на публічні макроекономічні прогнози, яких зараз не бракує. Зараз немає дефіциту консенсус-прогнозів. Ми рекомендуємо користуватися прогнозами фахівців. Деякі банки наймають власних аналітиків», – пояснив позицію регулятора директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук. Андрій Остапенко припустив, що якщо власні оцінки банків будуть обґрунтованими, то регулятор теж може їх враховувати.