Відмовитися від програм стимулювання виявилося складніше, ніж втілити їх у життя
Економіки країн, які займають лідируючі позиції на світовій арені, все частіше стають залежними від державних програм стимулювання через фінансові кризи. В огляді Business Week представлені держави, які зіткнулися з проблемою відмови від політики підтримки економіки.
Китай
Протягом останніх п'яти років економічне зростання країни тримається на постійному кредитуванні. У першому кварталі 2014р. відношення боргу приватного сектора до ВВП перевищило 200%, тоді як ще в кінці 2008р. цей показник дорівнював 125%.
Перед президентом країни, Сі Цзіньпіном і прем'єром Лі Кецяном стоїть непростий вибір. Обмеження кредитів призведе до різкого уповільнення економічного зростання країни, а продовження кредитування може обернутися фінансовою кризою. Досі уряд дотримувався першого варіанту. Це спричинило падіння інвестиційної привабливості і скорочення ВВП.
Японія
Після того, як у Японії в 1989р. лопнув кредитний пузир, корпорації, нездатні сплачувати борги, перестали вкладати кошти. Для того щоб запобігти перетворенню втраченого десятиліття в затяжну кому, уряд змушений був нарощувати величезні борги. У 2013р. прем'єр-міністр Японії, Сіндзо Абе, прийняв рішення вкласти в економіку велику суму грошей, тим самим збільшивши державний борг до 237% від ВВП. А в 2014р. прем'єр суттєво підвищив податок з продажів, для того, щоб поповнювати держбюджет.
Уряд Японії зіткнувся з не менш складною проблемою, ніж у Китаї. Підвищення податків може стати непереборною перешкодою на шляху до відновлення економіки, а продовження стимулювання підвищує ризики суверенної боргової кризи.
США
Відмовитися від програми кредитно-грошового стимулювання виявилося складніше, ніж прийняти рішення про її впровадження. Ринок житла в США відіграє істотну роль у відновленні економіки. Однак він відновлюється дуже повільно. Навіть несуттєве збільшення процентних ставок тягне за собою скорочення продажів. Так, в березні кількість угод упала до восьмимісячного мінімуму.
Раніше стимулювання економіки мало сенс. Зростання кредитування в Китаї і майже нульові процентні ставки в США зменшили наслідки фінансової кризи 2008р., а в Японії державне кредитування скоротило негативний вплив корпоративних заощаджень.
Проте, навіть приносячи користь, стимулювання не може тривати вічно. Проте політики в Пекіні, Токіо та Вашингтоні дійшли висновку, що відмовитися від нього досить складно.
