В Антимонопольному комітеті України розповіли, як аптекарі заробляють на українцях. У великому звіті Комітету про ситуацію на вітчизняному фармринку більш ніж на 240 сторінок дослідники розкривають, в тому числі, і секрети ціноутворення на ліки в аптечному роздробі, повідомляє UBR

Як з'ясували контролери, частина аптек продають медикаменти за так званим методом FIFO (першим прийшов - першим пішов), згідно з яким реалізація партій товару відбувається в порядку черги, тобто, спочатку збувають ті, які закупили першими. У цьому випадку в аптеці можуть бути одні і ті ж ліки за різною ціною, у залежності від партії. Але українці, навіть якщо курс росте, отримують можливість купувати медикаменти за тією вартістю, з якої вони зайшли на склад і поставлені на бухгалтерський облік, тобто, дешевше.

Деякі аптеки формують роздрібні ціни, виходячи з переоцінки залишаються на складі препаратів або вираховуючи середня вартість продукції з різних партій.

Періодичність таких переоцінок може бути різна - від щоденної до щомісячної. Перша відбувається автоматично: є спеціальне програмне забезпечення, яке просто не передбачає продаж одного і того ж препарату за різними цінами.

Але в цьому випадку у людей вже немає можливості купувати порівняно недорогі ліки за старими цінами, якщо курс раптом виросте.

Зате такий механізм ціноутворення мінімізує ризики самих аптек, стверджують в АМКУ.

Контролери виявили і інші схеми, що дозволяють аптекарям вести успішний бізнес. Зокрема, деякі завищують офіційно дозволений рівень націнки в 25% на ліки з Національного переліку життєво важливих препаратів. Крім того, більшість аптек беруть гроші з постачальників за так звані маркетингові послуги. Простіше кажучи, аптекарі, як і продуктовий рітейл, торгують місцями на полицях, рекламою товару та ін.

"Мережеві аптеки можуть мати до 50 і більше контрагентів по маркетингової прибутку, а вартість послуг нерідко досягає 30% від вартості закупленого товару", - йдеться в звіті АМКУ.

Найчастіше в ланцюжок постачальник-аптека включається ще й лікар, який отримує свої комісійні за рекомендацією пацієнтові купувати конкретні ліки в конкретній аптеці. Особливо часто така схема застосовується у випадку з рецептурними препаратамі.Такой "маркетинг" застосовується не тільки для препаратів з вільним ціноутворенням, а й щодо тих, націнки на які регулює держава.

Зокрема, контролери приводять в приклад ліки з наступним діючою речовиною: йодит калію нітроксалін, вінпоцентін, небіволол, доксициклін хіклат і ін.

"Ефективність державного контролю за рівнем цін на ліки в разі, якщо аптеки отримують з них додаткові доходи, вельми сумнівна", - резюмували в АМКУ.

І ситуація тільки погіршуватиметься, адже, як стверджують в Комітеті, найбільші рахунки постачальникам виставляють великі мережеві аптеки. Вони поступово підминають під себе ринок, поглинаючи дрібніших конкурентів. Для українців це загрожує звуженням асортименту ліків (на полиці будуть з'являтися лише ті, за які заплатить постачальник) та зростанням цін.

"Учасникам ринку необхідно впроваджувати механізми саморегуляції і прописати правила професійної етики", - винесли свій вердикт контролери. Чи буде для порушників покарання, наприклад, штрафи, в АМКУ поки не уточнюють.