У травні Київська Міська Рада може запровадити нові правила роботи для рестораторів.
Надрукувати меню і звертатися до гостей доведеться українською, а багато закладів змушені будуть змінити свої назви на вивісках і табличках. Все це може обійтися в кілька сотень тисяч гривень для кожної великої мережі. Яка причина таких радикальних змін? Київські депутати кажуть, що хочуть дати поштовх розвитку державної мови і культури. Самі заклади не готові йти на конфлікт з чиновниками, пише 112.ua
Українська мова має частіше лунати в київських кафе, барах і ресторанах. Реальністю це може стати через кілька місяців. На найближчому засіданні в травні Київрада повторно розгляне проект рішення "Про подолання наслідків радянської окупації в мовній сфері", згідно з яким всі столичні заклади повинні надрукувати меню українською, а офіціанти – вітати гостей державною мовою. Ці вимоги прописані у проекті рішення міської ради, який ухвалений у першому читанні у квітні. "Депутати абсолютною більшістю підтримали мою ініціативу. Наскільки мені відомо, серед них і мер Києва Віталій Кличко", – розповідає розробник проекту рішення Юрій Сиротюк.
Юрій Сиротюк не лукавить. Це абсолютно правильна ініціатива, і як громадянин я хочу, щоб до мене зверталися українською мовою і пропонували меню рідною мовою, заявив секретар Київради Володимир Прокопів. "Але якщо ми вже взялися за цю проблему, то треба вирішувати її системно, відповідно до всіх юридичних норм. Необхідно також прописати конкретні механізми її реалізації", – уточнив він.
Мовне питання загострено
Чому Київрада вирішила втрутитися в мовне питання? Сиротюк стверджує, що в столиці дискримінують україномовних відвідувачів закладів громадського харчування: офіціанти рідко спілкуються зі своїми гостями рідною для них мовою, а меню традиційно приносять російською. "Ви можете уявити подібну ситуацію, наприклад, у Парижі?" – обурюється він. І додає, що навіть ресторани на Хрещатику не друкують меню українською.
Вступ нових правил у силу змусить рестораторів більше поважати національну мову. "Всі послуги у сфері обслуговування у столиці – спілкування з клієнтами, меню у закладах громадського харчування тощо - в першу чергу мають здійснюватися українською мовою. Переходити на іноземну мову варто тільки тоді, коли клієнт сам про це попросить. Це рішення буде мати рекомендаційний характер і покликане відновити історичну справедливість щодо нашої мови, яка століттями придушувалася", – говорить депутат Київради Юрій Сиротюк. Але тим закладам, які не будуть виконувати нові вимоги, депутати відмовлять у продовженні дозволів на роботу.
Додаткові новації стосуються вивісок. Усі вони повинні бути переведені з латиниці на кирилицю, а в назвах повинні зникнути іноземні слова, такі як shop або mall. Виключення будуть лише щодо тих назв, які є зареєстрованими торговими марками.
Юристи сумніваються в законності
Київська міська рада знову перевищила свої повноваження, констатує старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець. "Місто не може змусити заклади друкувати меню і розмовляти з гостями українською мовою. Це точно не його прерогатива", – зазначає юрист. Але київська влада неодноразово чинила так. Наприклад, незаконним вважає рішення київських депутатів заборонити продаж спиртних напоїв, включаючи пиво, у всіх МАФах Київське регіональне відділення АМКУ. Але воно продовжує діяти. Після завершення терміну дії дозволу на роботу власник кіоску зобов'язаний відмовитися від продажу алкоголю. В іншому випадку його об'єкт демонтують.
Аналогічна ситуація спостерігається і з забороною на продаж спиртних напоїв з 23:00 до 10:00, який діє в Києві з минулого року. Вимога є добровільною, але в столиці її дотримуються всі великі продовольчі мережі, а також практично всі окремі магазини. Скасувати заборону Київраду не змусило рішення АМКУ, і навіть вимога Господарського суду м. Києва, де рітейлери оскаржують запроваджені обмеження. Місто подало апеляцію.
Чи будуть дотримуватися нових вимог самі ресторатори? Співвласник мережі PestoCafé Дмитро Погребицький розповідає, що їхня торгова марка є зареєстрованою, тому писати свою назву на кирилиці мережа не має наміру. Але тим рестораторам, які не пішли на такий крок, доведеться розщедритися і заплатити кілька сотень тисяч гривень за нові таблички і вивіски для мережі з десяти ресторанів. Така сама доля спіткає і більшість немережевих закладів, яким попутно доведеться заплатити не менше 10 тис. грн за кожен ресторан при передруку меню і зміні вивісок. Але власники закладів не обурюються. "Рішення Київради має рекомендаційний характер, але якщо набуде чинності, то будемо його виконувати і вітатися з усіма гостями українською мовою", – підкреслює Дмитро Погребицький.
Маркетинг-директор мережі "Світова карта" ("Липський", Sam'sSteakHouse, Marrakesh, "Шинок", "Міміно", "Сушія" тощо) Віталій Шадчнєв визнає, що тільки половина офіціантів вільно володіє українською. "Решту необхідно буде навчати, але це теж не проблема", – підкреслює він. Судячи з активності депутатів, на курси вивчення державної мови перші групи офіціантів підуть вже влітку.
Корнєєв Андрій
