Міністр Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог просить про особисту зустріч з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич для обговорення прийнятого раніше Верховною Радою закону "Про освіту", повідомив Інтерфакс з посиланням на Радіо Свобода.

"Золтан Балог, глава Міністерства людських ресурсів Угорщини, який займається, серед іншого, питанням угорської освіти, в кінці тижня в офіційному листі Лілії Гриневич попросив про особисту зустріч з міністром освіти і науки України через новий закон України про освіту", - йдеться в повідомленні на сайті Радіо Свобода в неділю.

В інформації сказано, що 25 вересня З.Балог візьме участь у відкритті навчального року в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці II в м.Берегово на Закарпатті, куди також в числі почесних гостей запросили і міністра освіти і науки України Лілю Гриневич. У своєму листі З.Балог запропонував поговорити про підписання на цьому тижні спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм нового закону України "Про освіту".

У понеділок, 25 вересня, на Закарпатті з робочим візитом також планує побувати і спікер Національних зборів Угорщини Ласло Кевер.

У листі угорського міністра йдеться, що цей законодавчий акт, і особливо його мовна стаття про освіту меншин, викликала занепокоєння кількох урядів сусідніх країн, включаючи угорський.

На думку З.Балога, ця зустріч дасть партнерам можливість обговорити деякі побоювання, що виникли в угорської влади щодо нового українського закону. "Отримавши інформацію української сторони, угорський міністр сподівається ознайомитися з тим, які справжні причини і цілі прийняття нового закону про освіту в Україні", йдеться в листі угорського міністра.

В інформації підкреслюється, що офіційний Будапешт наполягає на перегляді мовної статті закону про освіту в Україні, оскільки, на думку угорської влади, це порушує права 150-тисячної угорської меншини в Закарпатті.

Крім того, прийнятий 5 вересня закон України "Про освіту", а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх установах - державна українська, - викликав критику не тільки в Угорщині, але й в Румунії, Польщі та Росії.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.