Вважалося, що бідність можна подолати, а виявилося, що не можна. Здавалося, що кризи можна розрулити, а виявилося, що ні.
Здавалося, що люди і країни прагнуть до економічної вигоди, а виявилося, що не завжди, пише Володимир Співаковський в своїй статті для сайту «24 каналу».
Економіка стала нераціональною, імпульсивною, сенсорною, що залежить не тільки від квот, мит, податків і пільг, а й від настрою і нервів.
З'ясувалося, що люди зазвичай не приймають рішень про покупки, роботу, партнерів, місце проживання раціонально.
У цьому біда багатьох дорослих бізнес-шкіл, неухильно втрачають свої рейтинги. Адже там вчать схемами і формулами, а бізнес вже складається не тільки зі схем, грошей і алгоритмів.
Куди поділася знаменита формула: "Покупець завжди правий"? Тепер всім начхати на покупців, на авіапасажирів, туристів, відвідувачів ресторанів... Купили - добре, не купили – обійдемося.
Неймовірно, але вже не все прагнуть тільки до прибутку. Адже капіталізація навіть збиткових компаній, все частіше важливіша їх прибутку. Це розуміють в Фейсбуці (де капіталізація величезна, а прибуток мізерний)... Це розуміють в футбольних клубах Челсі і МЮ, які коштують мільярд, а показують збитки...
У цьому ж ряду і вплив (політичний і психологічний) нерентабельних компаній, який все частіше важливіший їх доходів.
А криптовалюта, яку і помацати не можна, однак капіталізація її зростає.
Бізнес тепер взагалі складається не стільки з грошей, скільки з домовленостей, знайомств, зв'язків, політики, особистого інтересу, волі, наполегливості, характеру, кмітливості, комбінаційного мислення, рейдерства, бартеру, миттєвого настрою, віртуальних грошей, і багатьох інших реалій та нереалій.
І до біса прибуток!
Тільки 20% людей роблять точний розрахунок – чи пити їм каву, чи купувати третій телевізор, чи продавати завод, чи розвивати мережу ресторанів, чи йти в депутати, міністри, чи сідати на дієту, чи будувати будинок, чи їхати з країни, чи брати кредит і створювати бізнес.
А чим же керуються інші 80%?
Відповідь: інтуїцією, досвідом, почуттями... Але тоді яка взагалі роль "економіки" в нашому житті?
До речі, деякі країни цілком можуть існувати взагалі без економіки. Для них всі ці ВВП, бюджети, зарплати, пенсійні фонди і податки - просто як настирливі мухи, які заважають жити. І це - замість того, щоб всі ці економічні пружини обожнювати.
У деяких країнах, в тому числі і в нашій, грошові обороти носять зовсім інший характер, масштаби, траєкторії і цілі. Це просто паралельний світ.
І я скажу вам: в ньому дуже цікаво жити.
