Уже третій рік триває листування Незалежної асоціації банків України з Національним антикорупційним бюро України, метою якого є домогтися від молодого державного правоохоронного органу поваги до чинного законодавства. Опоненти обстоюють своє бачення і своє право на абревіатуру НАБУ, апелюючи до статей Цивільного та Господарського кодексів, законів і відомостей Єдиного державного реєстру. Дискусія має поки що толерантний характер, але задавнений правничий ступор шкодить діяльності банкірів і не сприяє репутації борців з корупцією.
Банкіри стверджують, що влада свідомо допустила плутанину.
Про це інформує прес-центр асоціації.
Незалежну асоціацію банків України створили 4 листопада 2011 року. На установчих зборах представники 80 вітчизняних банків дали своєму дітищу ім’я, а відтак і абревіатуру. Отже, НАБУ фактично провадить свою діяльність понад 7 років, переймаючись розвитком національної економіки взагалі і банківської системи зокрема. 2013 року найбільше профільне об’єднання представників банківської спільноти стало власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг «НАБУ» і, вочевидь, вважало, що убезпечило себе від будь-яких філологічних, юридичних і моральних зазіхань.
Але на хвилі боротьби з корупцією український законодавець створив Національне антикорупційне бюро України і Асоціація почала бити на сполох. Адже мас-медіа і державні мужі заходилися експлуатувати рідний банкірам акронім. 2014 року НАБУ звернулась до Кабміну з проханням не допустити дублювання скороченої назви. Урядовці начебто дослухалися до пересторог Асоціації. Як наслідок, у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 зафіксовано скорочену назву «Національне бюро». Схоже, в цій історії мала б постати крапка. Та не судилося.
Керівництво Національного антикорупційного бюро України без жалю та сум’яття припасувало до своєї діяльності абревіатуру НАБУ. І вже важко визначити, хто став ініціатором цієї приватизації – журналісти, істеблішмент чи новоспечені правоохоронці. З’являються однострої з нашивками, сайт nabu.gov.ua, хештеги у соцмережах, відтак в інфографіці вітчизняних ЗМІ рясно проведено паралель.
Незалежна асоціація банків України не поступається. І сумлінно розвиває епістолярний жанр, періодично надсилаючи до очільника Національного бюро листи. Наразі їх уже сім. Одним із головних аргументів фінансистів є плутанина, яку спричинило дублювання скорочених назв. У поштову скриньку Асоціації надходять листи, адресовані Національному бюро, що містять персональні дані та вельми конфіденційну інформацію, яка охороняється чинним законодавством. До тенет акронімічного абсурду потрапив навіть перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, котрий у своєму посланні до директора Нацбюро Артема Ситника, відправленого за адресою Велика Васильківська, 72 (а це офіційна адреса НАБУ), розповідає про ситуацію з реалізацією нафти та газового конденсату. До банкірів регулярно засобами телефонного зв’язку звертаються мас-медіа для отримання коментарів і роз’яснень стосовно затримання суддів чи досудових розслідувань антикорупціонерів. Прямують листи, адресовані Асоціації, і до Національного бюро. Але має місце ще один нюанс морально-етичного характеру. Якщо банкіри не гребують допровадити чужі «депеші» антикорупціонерам, то послання до фінансистів, що потрапляють у відомство на Сурікова, 3, зникають безслідно.
Очільник Національного бюро Артем Ситник не переймається звинуваченнями на свою адресу і зовсім не проти існування та діяльності різностатевих близнюків. Юридичний департамент правоохоронного органу продукує власні аргументи. Сентенції відомчих юристів прості: антикорупціонери не здійснюють господарської діяльності і не використовують знак «НАБУ» з комерційною метою, натомість вони «попереджають, виявляють, припиняють, розслідують і розкривають корупційні правопорушення». Підважений правничими дефініціями, полум’яний антикорупціонер уже 5 разів поспіль скасовував зустрічі з банкірами, посилаючись на обтяженість державними справами.
Ця історія далека від розв’язки. Схоже на те, що НАБУ (Асоціації) доведеться позиватися до НАБУ (Бюро). І лише суд (у Києві, а, може, у Страсбурзі) визначить хто, навіщо і чому. А там, вочевидь, і з’ясується: НАБУ – вона чи воно.
