Коментар юриста з приводу зняття грифа секретності з генпланів населених пунктів України

Керуючий партнер, керівник практики нерухомості Адвокатського об'єднання Arzinger Тимур Бондарєв прокоментував доручення віце-прем'єр-міністра України Олександра Вілкула від 13 листопада 2013 року про зняття грифа «Для службового користування» з картографічної основи для розробки генеральних планів населених пунктів України та оприлюднення вже існуючих генпланів.

Обмежений доступ до містобудівної документації зберігається ще з радянських часів, коли картографічна та інша стратегічна містобудівна інформація приховувалася для забезпечення військової та цивільної безпеки. З часом, у зв'язку з розвитком сучасних геоінформаційних технологій, така секретність втратила своє значення. Разом з тим, оскільки закритість містобудівної документації залишається вигідною певним особам, які мають доступ до інформації, що міститься в ній, ніхто не поспішав знімати гриф ДСК.

Після набуття чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відкритість генеральних планів стала законодавчою вимогою. Згідно з п. 11 ст. 17 даного Закону, загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту має забезпечуватися розміщенням їх у наступних джерелах інформації:

- на веб-сайті органу місцевого самоврядування;

- у місцевих періодичних виданнях;

- у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Дана вимога не поширюється на частину генерального плану, яка становить державну таємницю і належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.

Незважаючи на вимогу закону, велика кількість генеральних планів досі зберігаються у закритому доступі, і отримати інформацію про їх зміст досить проблематично. На даний момент тільки 74 населених пункти опублікували містобудівну інформацію на своїх веб-сайтах. Така ситуація, безумовно, негативно позначається на інвестиційній привабливості населених пунктів.

Через недоступність містобудівної документації інвестор не може завчасно і в повному обсязі побачити конкретні параметри і обмеження забудови земельних ділянок, перспективи розвитку певного мікрорайону чи всього міста. Така ситуація не дає йому змогу раціонально планувати свої дії, а також створює підґрунтя для корупції і зловживань. Створення відкритого доступу до містобудівної документації – це давно очікуване бізнесом і громадськістю рішення, яке значно посприяє раціональній забудові населених пунктів.