Мінфін виступив з ініціативою змінити порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби митних та інших платежів, які вносяться до / або під час митного оформлення. Адже нинішній Порядок, затверджений наказом Мінфіну та Держмитслужби від 24.01.2006 року № 25/44, є морально застарілим і потребує удосконалення, пише Бухгалтер.ua.
Розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до / або під час митного оформлення».
Основні проблеми, які повинен врегулювати даний проект наказу:
1) залишки грошових коштів, які виникають на депозитних рахунки 3734, відкритих на ім'я окремих митниць ДФС.
У чинному Митному кодексі України визначено, що з урахуванням об'єктивних тенденцій на ринку і з метою надання можливості застосовувати різні моделі доставки товарів на ринок України митне оформлення здійснюється в будь-якій митниці. Разом з тим у разі, якщо підприємство одночасно подає митні декларації в різні митниці ДФС, йому необхідно внести авансові платежі на окремі депозитні рахунки, відкриті на ім'я таких митниць. Після митного оформлення, з огляду на курс валюти на дату оформлення, на депозитних рахунках продовжують враховуватися залишки авансових платежів, повернення яких можливий виключно за заявою декларанта. При цьому окремі декларанти, враховуючи невеликі суми залишків, не звертаються з проханням їх повернути, тому митниці ДФС зобов'язані враховувати їх протягом 3-х років.
Індикатор вирішення проблеми - перехід на централізований облік авансових платежів підприємств шляхом застосування єдиного авансового рахунку, відкритого на ім'я ДФС, для внесення платниками податків авансових платежів (передоплати). Залишки коштів одного підприємства на різних рахунках митниць не виникатимуть, а будуть враховуватися на одному;
2) нераціональне використання підприємствами своїх грошових ресурсів.
Проблема пов'язана з необхідністю термінової доплати на депозитний рахунок окремої митниці авансових платежів при здійсненні митного оформлення, у зв'язку з коригуванням митної вартості, зміною коду УКТ ЗЕД тощо При цьому одночасно на депозитному рахунку іншої митниці можуть враховуватися залишки коштів, які можна було б використовувати.
Індикатор вирішення проблеми - застосування єдиного авансового рахунку, відкритого на ім'я ДФС, що дозволить оптимізувати використання підприємствами власних оборотних коштів;
3) витрати часу підприємств і митниць на повернення коштів авансових платежів, які знаходяться на авансовому рахунку однієї митниці, для перерахування таких коштів на авансовий рахунок іншої митниці.
Індикатор вирішення проблеми - застосування єдиного авансового рахунку, відкритого на ім'я ДФС, що зменшить адміністративне навантаження на персонал митниць ДФС шляхом скорочення витрат часу на розгляд заяв платників податків на повернення коштів авансових платежів (здійснення звірок), і витрати часу підприємств, пов'язані з процедурою повернення грошових коштів;
4) необхідність приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами чинного законодавства України.