Національний банк не сприймає критику своєї діяльності і не готовий вести конструктивний діалог з парламентом в інтересах реформування банківського сектора. Про це написав у своїй статті екс-глава фінансово-банківського комітету парламенту Сергій Рибалка.

За його словами, з 2014 року комітет об'єднав зусилля представників різних фракцій і груп, щоб реалізовувати ініціативи НБУ і уряду.

"У найкоротші терміни було прийнято десять законів. Перш за все, про кардинальне посилення відповідальності банків за свідоме доведення їх до банкрутства і розширення повноважень самого Нацбанку. Незважаючи на те, що проекти надсилали нам в останню хвилину, ми неодноразово працювали вночі, щоб ні на хвилину не затримувати процес порятунку фінансової системи країни", - зазначив С. Рибалка.

Однак, пише депутат, поступово всі члени комітету від різних фракцій зрозуміли, що ніхто не збирався з ними дискутувати або обговорювати конструктивну критику, висловлену, наприклад, через розроблену експертами Стратегію розвитку банківського сектора.

"Їм були потрібні слухняні виконавці. Керівник НБУ місяцями не приходила на комітетські засідання і ігнорувала наші запрошення. А "чистка" банківської системи все більше нагадувала прихований перерозподіл власності", - зазначає він.

За його словами, комітет "жорстко виступив проти тотального "банкопаду" в ручному режимі", коли деякі, відносно здорові установи за ніч виводили з ринку, а іншим давали місяці на "висмоктування" з ринку депозитів і виведення коштів. При цьому ніякої відповідальності ніхто з власників і чиновників не поніс.

Крім того, Рибалалка критикував НБУ за спроби прискорити збільшення рівня мінімального капіталу для банків.

"Якби ми разом з банківським співтовариством не зупинили ці спроби, ще кілька десятків невеликих банків з українським капіталом могли загинути. Замість того, щоб перейняти світовий досвід і дати можливість розвиватися невеликим, проте ефективним структурам, які, до того ж, в основному належать українському капіталу, в Нацбанку вирішили вдатися до примусового укрупнення. Це було вигідно великим міжнародним мережам, очевидно менш гнучким для потреб локального бізнесу, який повинен стати основою для формування в Україні середнього класу", - вважає народний депутат.

"Наша критика, звичайно, не подобалася Національному банку, адже там звикли, що комітет тільки покірно "підносить патрони". ... Наприклад, комітет "бігом" прийняв рішення щодо президентського законопроекту про 100% гарантії для вкладів в державних банках. Але документ, прийнятий в парламенті, глава держави не повертає з підписом майже рік", - нагадав екс-глава комітету.

"Також ми вважали абсолютно неприйнятним небажання Нацбанку брати участь в підтримці економічного зростання. А розрахунки експертів показують, що надмірна увага депозитними сертифікатами висмоктує ресурси з ринку, в той час як їх слід направляти на кредитування економіки, підтримку високотехнологічних галузей, створення нових робочих місць", - зазначив народний депутат.

Втім, це не завадило комітету протягом трьох років вибудувати ефективний діалог з банківським співтовариством, небанківськими регуляторами, організаціями споживачів фінансових послуг і навіть рядовими працівниками НБУ.

"Своїм важливим досягненням можемо вважати відновлення роботи Ради Національного банку - ключового контрольного і експертного органу, який має можливість оцінювати дії регулятора, затверджувати Основи кредитно-грошової політики, відповідає за кошторис центробанку. Вперше проведений комітетом відкритий конкурс на посаду членів Ради від парламенту дозволив відібрати гідних фахівців", - вважає С. Рибалка.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада звільнила Рибалку від виконання обов'язків голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.