У зв’язку із складною ситуацією, що склалася в країні, усі спантеличені невідомим її майбутнім. Що буде? Що робити? Як себе вести?
Новина про те, що в.о. Президента України видав Указ № 189 / 2014 від 01.03.2014р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України", а також рішення РНБО України про організацію та проведення Мінобороною навчальних зборів з військовозобов'язаними у необхідних обсягах під час і строки, визначені Генеральним штабом Збройних Сил України " (п. 3 Рішення РНБО України від 01.03.2014р.) розлетілися по країні в одну мить.
Особливу увагу треба звернути працівникам кадрової служби на правове та документальне регулювання такого неординарного питання.
Призив на навчальні збори відібраних кандидатів, за винятком випадків, коли громадянин України виступає добровольцем, здійснюється відправленням повістки встановленого зразка із зазначенням дати прибуття до військкомату.
Якщо кандидат для призову на навчальні збори є військовозобов'язаним та затверджений і внесений до списку військовозобов'язаних, призваних для проходження навчальних зборів, у такому випадку працівнику кадрової служби треба дотримати певну процедуру у разі відсутності такого працівника.
Така процедура дещо схожа на процедуру оформлення співробітників, які раніше брали участь у виборчих процесах.
На першому етапі документального оформлення надається наказ про звільнення співробітника від роботи на час проходження навчальних військових зборів на підставі повістки районного (міського) військового комісаріату. Нагадаємо, що відповідно до ст. 119 КЗпП і ч. 11 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу " № 2232 -XII від 25.03.1992р., за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається робоче місце і середня заробітна плата на підприємстві, установі, організації, з якими військовозобов'язаний перебуває у трудових відносинах, незалежно від форми власності роботодавця. Такі умови та гарантії слід обов’язково зазначити у наказі, який видається у такому випадку.
Під час таких зборів середня зарплата зберігається та виплачується роботодавцем військовозобов'язаного, але на підставі п. 2 Постанови КМУ "Про порядок і розмір грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" № 1644 від 23.11.2006 р. та п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої Наказом Міноборони №80 від 12.03.2007 р., такі витрати підлягають компенсації роботодавцю військовими комісаріатами. У такому разі, військовозобов'язаному, викликаному на збори, роботодавець повинен сплатити повністю всю заробітну плату за відпрацьований час, до дати його звільнення від роботи у зв’язку з такими обставинами, а також середню зарплату за перші півмісяця зборів. Під час перебування військовозобов'язаного на зборах, решта заробітної плати виплачується на загальних умовах та в терміни, затверджені керівником підприємства.
Звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" керівник підприємства за вимогою військових комісаріатів зобов'язаний забезпечити своєчасне прибуття військовозобов'язаного до визначеного пункту збору.
У разі, якщо працівник перебуває у відпустці згідно п. 10 Інструкції № 80 щорічну і додаткову відпустку підлягають перенесенню на інший період або продовженню у разі призову військовозобов'язаного на навчальні збори в цей час.
У кадрових документах, а саме табелі обліку робочого часу така відсутність співробітника на роботі відмічається як ІН (код 22 ), тобто "інше невідпрацьований час, передбачений законодавством " (військові збори).
Підтвердженням відсутності військовозобов’язаного в участі в зборах є військовий квиток, в якому зазначається тривалість зборів, та засвідчується печаткою військової частини який він повинен подати у кадрову службу підприємства.
Треба зазначити, що порядок взаємовідносин між роботодавцем і військовозобов'язаним співробітником буде досить відрізнятися між ситуацією, коли військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні зборі, і ситуацією, коли військовозобов'язаного закликають на військову службу у разі прийняття в.о. Президента України рішення про мобілізацію.
У випадку мобілізації трудові відносини розриваються на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та ст. 44 КЗпП громадянам, які звільняються у зв'язку з призовом на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Нажаль, законодавством не врегульоване питання подальшої компенсації цієї суми роботодавцю.
При подготовке статьи использовался материал сайта jurliga.ligazakon.ua "Действия кадровой службы в случае призыва сотрудников на учебные сборы"
