У рамках дискусійної платформи Київського міжнародного економічного форуму 19 листопада в Києві відбулися тематичні дебати на тему «Яка податкова реформа дасть поштовх для розвитку економіки?». До участі у розмові запросили представників Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби України, народних депутатів, які брали участь у розробці парламентського варіанту податкової реформи, експертів у сфері економіки, фінансів, податків, а також представників наукових кіл та громадських організацій.
На тематичному зібранні планували обговорити два проекти податкової реформи, підготовлені відповідно Міністерством фінансів та парламентаріями, визначити спільне та відмінне, оцінити переваги та недоліки, знайти консенсусні рішення. Для цього запросили заступника міністра фінансів Олену Макеєву та голову парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніну Южаніну. Однак у результаті фінансове відомство представляв директор департаменту податкової, митної політики та методології Мінфіну Микола Чмерук, а парламентський комітет – народний депутат Тетяна Острікова. Модератор форуму – президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко зрештою довірив представляти поки що єдиний зареєстрований у Верховній Раді проект податкової реформи голові парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктору Галасюку. Той підкреслив, що розроблена модель податкової реформи, над якою працювали й представники очолюваного ним комітету, має щонайменше шість базових переваг.
Перша з них – реформа не просто концепт. Вона втілена в законопроекті № 3357, авторами якого стали 115 депутатів. Її можуть побачити, оцінити, проаналізувати експерти, парламентарії. Однак, за його словами, для повної співставності нині в парламенті очікують проекту від Міністерства фінансів. Другий, і можливо один з найважливіших фактів полягає у тому, що цей варіант податкової реформи не ігнорує того, що, за консервативними оцінками, понад 50 % економіки України знаходиться в тіні. Будувати податкову реформу не враховуючи цей нюанс, є помилковим, адже там – великі резерви для розвитку економіки, у тому числі для наповнення державного бюджету. Третьою відмінністю є те, що парламентський законопроект передбачає з зниження ставок оподаткування за деякими напрямами. Там також є суттєві механізми спрощення адміністрування і можливості перетворити податкову функцію з каральної на сервісну.
Четвертим фактором Віктор Галасюк назвав те, що запропонована модель податкової реформи зміщує акценти з короткострокового фіскального підходу на стимулювання зростання економіки. Орієнтація цієї реформи полягає у тому, щоб перетворити її суто з механізму фіскального тиску на механізм стимулювання розвитку економіки. Серед новацій – відміна авансових внесків, звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку тощо. П’ятим є те, що реформа передбачає обґрунтоване підвищення податкового тиску за деякими напрямами, зокрема на тютюн, алкоголь, введення податку на розкіш. І шостим, найголовнішим моментом є те, що, за його словами, податкова реформа є продуктом щільного обговорення експертного середовища, кращих фахівців з податкових питань і підтримується бізнес-асоціаціями.
Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів Микола Чмерук зауважив, що проект податкової реформи, підготовлений Міністерством фінансів у частині адміністрування податків не суттєво відрізняється від варіанту, запропонованого парламентаріями. Він закликав обережніше підходити до радикального зменшення ставок податків. «Ми не можемо так різко знижувати ставки. Потрібно дивитися на видатки, а не на доходи. Якщо ми зменшимо доходи, але не оптимізуємо видатки, будемо мати дуже суттєвий мінус у бюджеті й, відповідно, – ризик невиплати зарплат і пенсій та складнощі з обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх боргів», – зауважив чиновник. Водночас він наголосив, що той варіант, який пропонує Міністерство фінансів, на його думку є кращим, аніж варіант, підготовлений парламентаріями.
Водночас народний депутат України, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова, яка долучилася до дискусії, піддала різкій критиці Міністерство фінансів. Вона підкреслила, що парламентський комітет «вимушений взяти відповідальність на себе» у підготовці законопроекту з питань податкової реформи, оскільки від профільного відомства досі не дочекалися жодного документа. «Ми усвідомлюємо, що за нормального розвитку подій у державі будь-яка податкова реформа є відповідальністю Міністерства фінансів, яке має бути рушієм податкової, митної і бюджетної політики. Проте ми побачили повну неспроможність Міністерства довести до кінця податкову реформу», – наголошувала вона.
Підготовлений комітетом законопроект депутат не вважає популізмом чи бажанням сподобатися, а усвідомленим вчинком, який засвідчує, що депутатський корпус взяв на себе відповідальність за податкову реформу. Тетяна Острікова зауважила, що не хотіла б опонувати представнику Мінфіну, чия реформа краща чи гірша, оскільки позиція парламентського комітету полягає у тому, що є один законопроект, який зареєстрований у парламенті. Вона запропонувала поєднати зусилля і напрацювати єдиний законопроект, бо «перед міжнародними партнерами дуже незручно виглядає, начебто якась конкуренція між урядом парламентом».
З різкою заявою виступив Президент Асоціації податкових радників Ярослав Романчук. «Ніякої податкової реформи в Україні не відбудеться. І для цього є три підстави. По-перше – нема політичної волі, по-друге, немає єдиного центру з підготовки цієї реформи, бо, на жаль, Національна рада реформ не стала таким майданчиком. Третя причина – це популізм як представників влади, так і експертного середовища. Чи можете ви назвати хоча б одну країну в світі, де б проект податкової реформи вносив парламентарій, який не є відповідальною особою за її втілення?» – на завершення поставив питання Ярослав Романчук.
Перший заступник голови Комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій погодився з попереднім доповідачем, зауваживши, що, мабуть, «не буде нічого», хоча усі хочуть, щоб ситуація змінилася на краще. «Для мене податкова реформа – це реформа фіскальної служби. Не зміна назви, а саме реформа, щоб ця служба нарешті почала працювати на бізнес і на державу», – підкреслив парламентарій. Він поділився власним баченням реформування цієї сфери. Зокрема, за словами першого заступника голови профільного парламентського комітету, пропонувати встановити ставку ПДВ в 15 % не має сенсу, адже ті, які не платять нині, не будуть платити і надалі. А для тих, які платять цей податок важливо створити рівні умови, а також, що головне, ввести автоматичне відшкодування всім, без жодних критеріїв і вимог.
Щодо податків на зарплату – Мінфін та Мінсоцполітики нині визнали, що в Україні нині відсутня система пенсійного страхування. ЄСВ нині – це квазіподаток, зайва функція, яка тисне на бізнес. Його треба ліквідувати його та перейти на адміністрування винятково через податок на доходи фізичних осіб. Ліквідація ЄСВ відкриває шлях до реформування соціального страхування та Пенсійного фонду. Андрій Журжій також запропонував ліквідувати всі податкові інспекції нижче рівня області як непотрібні, а на додаток – ще й податкову міліцію, про ліквідацію якої всі тільки говорять, але досі нічого не зроблено.
Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі Тарас Качка підкреслив, що дискусія у суспільстві щодо того, як надалі має розвиватися податкова система, практично завершена. Він звернув увагу, що «чим більше ми дискутуємо щодо цих законопроектів, тим більше бачимо подібностей». Говорячи про проблеми, доповідач зупинився на питаннях спрощеної системи оподаткування. На його думку, її не потрібно скасовувати, а шукати консенсус. У державі також є проблема с видатками, однак Тарас Качка вважає її проблемо політичної волі. «Потрібно розуміти, що у нас навряд чи щось поміняється найближчим часом у системі освіти, охорони здоров’я. Треба бути «дорослими» і усвідомлювати, що у ситуації, коли ми не можемо поміняти видатки, говорити про зниження податків, щонайменше безвідповідально», – резюмував він.
З зауваженнями та пропозиціями виступили президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, керівник групи експертів «Спілки податкових консультантів України» Людмила Рубаненко, президент ТОВ «БДО» Алла Савченко, директор Науково-дослідного інституту фінансового права Дмитро Серебрянський, директор Інституту імені Олександра Поля Володимир Панченко, експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський. Вони акцентували увагу на питаннях захисту бізнесу, удосконаленні адміністрування податків, пропонували активнішу допомогу в доопрацюванні податкового законодавства.
Підсумовуючи дискусію, модератор Леонід Рубаненко зауважив, що нині «суспільство більше прагне реформ, аніж влада». Він схвально розцінив законопроект, зареєстрований у парламенті групою народних депутатів, і підкреслив, що усі чекають оприлюднення проекту податкової реформи від Міністерства фінансів, оскільки «суспільство готове до його обговорення».
