5 вересня Рада підтримала законопроект, який запускає в Україні реформу освіти. Серед інших змін особливу увагу привернула стаття 7 закону, що розширює сферу вживання української мови в школі, досліджує Новое Время.
Аргументи міністра Гриневич
У день прийняття закону Лілія Гриневич заявила журналістам, що саме стаття про мови була найбільш конфліктною.
У той же час, вона висловилася за розширення сфери застосування української мови.
"Цілком правильно, що держава Україна має відстоювати інтереси української мови і, зокрема, в системі освіти", - заявила міністр.
За її словами, в законі є гарантії права навчання національних меншин на їх мові, але на кожному рівні середньої освіти має збільшуватися кількість предметів, які вивчаються українською мовою, а в старшій школі українською викладатимуть майже всі предмети. Такий сценарій передбачений і для шкіл з російською мовою навчання.
Гриневич підкреслила, що цю зміну необхідно ввести, щоб дати представникам національних меншин рівні шанси з іншими громадянами України.
"Тому що сьогодні найгірші результати ЗНО йдуть з таких шкіл, тому що вони, провчившись 11 років в нашій школі, на жаль, не володіють українською мовою", - пояснила міністр.
В інтерв'ю Громадському радіо 6 вересня, Гриневич зазначила, що через незнання української мови і низькі результати ЗНО, яке обов'язково включає українську мову і українську літературу, представники національних меншин мають обмежений доступ до вищої освіти.
Гриневич говорить про мовну статтю закону про освіту з 2 хвилини 55 секунди
Заяви румунської влади
7 вересня МЗС Румунії висловив стурбованість з приводу змін в розподілі мов викладання в школах для представників національних меншин.
"Міністерство закордонних справ стурбоване прийнятим 5 вересня Верховною Радою законом про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин", - йдеться в заяві румунського зовнішньополітичного відомства.
У коментарі МЗС Румунії також говорилося, що згідно з Конвенцією із захисту нацменшин, держава повинна визнавати право представника нацменшин на навчання рідною мовою.
Заява президента Молдови
11 вересня реформу освіти в частині мови навчання розкритикував і президент Молдови Ігор Додон.
"Висловлюю занепокоєння долею широкої спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України", - йдеться, зокрема, в заяві на його сторінці в Facebook.
Додон також заявив, що підприємницькі кола румунів і молдаван "ризикують зазнати денаціоналізації внаслідок несправедливого закону, введеного в Києві".
"Розумію їх стурбованість і, будучи Президентом Республіки Молдова, звертаюся до київської влади із закликом переглянути свою нову політику щодо етнокультурних меншин. Нагадую їм, що в Молдові права української громади дотримуються. Тут є цілий ряд шкіл з викладанням українською мовою", - написав президент Молдови.
Додон висловив надію, що "нинішнє політичне керівництво в Києві усвідомлює негативні наслідки цього закону і зробить відповідні кроки, щоб відмовитися від нього".
Реакція Угорщини
Найбільш гостро на зміни, які ввів закон про освіту, відреагувала Угорщина.
8 вересня урядовий портал Угорщини опублікував заяву про негативні аспекти реформи освіти, яка повинна пройти в Україні.
Керівництво Угорщини висловило невдоволення тим, що національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою одночасно з українською мовою лише в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
Голова МЗС Угорщини Петер Сіджарто навіть заявив, що "Україна вдарила Угорщину ножем в спину".
"Ганебно, що країна, яка прагне стати ближче до Євросоюзу, прийняла рішення, яке повністю суперечить європейським цінностям", - йдеться в його заяві.
11 вересня Сіджарто викликав в МЗС українського посла і віддав розпорядження угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях.
Прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер повідомив, що причиною такого рішення стала реформа освіти в Україні. У Будапешті вважають, що реформа "унеможливлює отримання нацменшинами України, включно з 150-тисячною угорською нацменшиною, освіти рідною мовою".
"Сіджарто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях, а також, що Угорщина відтепер не буде підтримувати важливі для України рішення. На всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт буде ставити питання про внесення поправок в мовну статтю закону України про освіту ", - заявив Менцер.
Він також зазначив, що коли голова МЗС Угорщини Петер Сіджарто висловив своє невдоволення реформою освіти в Україні, то його колега Павло Клімкін відреагував на це "неприйнятно".
Реакція Росії
На мовну статтю українського закону про освіту передбачувано негативно відреагували також в Росії.
У Департаменті інформації та друку МЗС РФ заявили, що документ встановлює "жорсткі обмеження на використання мов національних меншин з перспективою їх повного вимивання з освітньої системи цієї країни до 2020 року".
У заяві відомства Лаврова також говориться, що, хоча в законі не згадується російська мова, "очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних громадян України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічної мовного режиму".
"Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить як її Конституції, так і взятим Києвом на себе міжнародним зобов'язанням в гуманітарній сфері", - додали також в департаменті МЗС РФ.
Заклики місцевих громад національних меншин ветувати закон
Відразу ж після прийняття закону румунське співтовариство Чернівецькій області попросило президента Петра Порошенка ветувати цей закон посилаючись на його нібито неконституційність.
"Cт.7 про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", - йдеться у відкритому листі.
Цей лист підписали представники ГО Румунське співтовариство України і голова Союзу румунських товариств За європейську інтеграцію.
Крім того, в день прийняття закону місцеві ЗМІ повідомили, що представники найбільших угорських організацій Закарпатської області та духовенства підписали звернення до Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і Андрія Парубія із закликом гарантувати українським угорцям право на навчання українською мовою та інші мовні права.
"Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам і свободам. Це все можна розглядати як кроки, які штучно хочуть прискорити процес асиміляції нацменшин", - йдеться, зокрема, у зверненні.
Його підписали Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття, Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України, Ілдіко Орос, голова Закарпатського угорського педагогічного товариства, Шандор Зан Фабіан, єпископ Закарпатської реформатської церкви, Антал Майнек, єпископ Закарпатської римсько-католицької церкви та Ференц Демко, священик Мукачівської греко-католицької єпархії.
Заклик ветувати закон голови Закарпатської ОДА Москаля
8 вересня ветувати закон про освіту на своєму офіційному сайті закликав також голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.
На думку Москаля, закон суперечить Європейській хартії регіональних мов, Закону Про національні меншини в Україні та міжнародним договорам, укладеним Україною з сусідніми країнами.
Відзначається, що згідно зі ст.53 Конституції України громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою.
За словами голови Закарпатської ОДА, ряд положень прийнятого закону суперечить двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов'язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.
"Захищати українську мову треба і необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин", - зазначив Москаль.
Він також заявив, що більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку.
Відповідь українського Міносвіти
15 вересня в Київ прибули представники 11 делегацій, незадоволених новим законом. Серед них були представники Євросоюзу, Ради ЄС та країн, які виступають проти реформи.
За даними ЗМІ, після їх переговорів з главою Міносвіти Лілією Гриневич, критика стала менш різкою.
"З 2016 понад 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто у них не було шансів вступати до вищих навчальних закладів. А в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів ", - заявила, зокрема, Гриневич.
Вона підкреслила, що не розуміє обурення інших країн українським законом в той час як за кордоном мало або зовсім відсутні україномовні школи. Так, в Польщі немає жодної середньої загальноосвітньої школи, де викладали б українською мовою.
Гриневич також заявила, що Україна готова направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи.
Про скількох школярів йдеться
За даними заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, в Україні 10% школярів, які вчаться не українською мовою, з них - 9,4% це російськомовні школи, в 0,4% шкіл навчання проходить угорською та румунською мовами і ще в 5 школах вчаться польською.
Клімкін: закон про освіту не утискає права національних меншин
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 16 вересня під час спілкування з журналістами на форумі YES заявив, що мовна правка закону про освіту не утискає права національних меншин в Україні.
"Ми хочемо додати освіту українською, а не забрати освіту мовами національних меншин, і ми будемо послідовно діяти в цьому напрямку", - сказав він.
Голова МЗС зазначив, що правку ще обговорять з румунськими і угорськими партнерами. Також є претензії щодо мови у болгар. За словами Клімкіна, країни критикують "інтерпретацію", а не сам закон.
"Я дуже детально обговорював реалізацію цього закону з Лілією Гриневич. Те, що ми пропонуємо - це, звичайно, збереження освіти мовами нацменшин, це наші міжнародні зобов'язання, це потрібно нам. Але ми повинні забезпечити, щоб наші громадяни в повному обсязі володіли українською. І щоб вони мали майбутнє тут, в Україні: вчитися в університеті, обіймати посади", - зазначив міністр.
Парубій заявив, що підпише новий закон про освіту
18 вересня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що підпише новий закон про освіту, який захищає українську мову і не утискає мови нацменшин і корінних народів.
За словами Парубія, він зробить це як тільки профільний комітет завершить технічне доопрацювання документа. Він розраховує, що це відбудеться не пізніше ранку вівторка, 19 вересня.
Спікер Ради також заявив, що дискусії навколо цього закону "носять більше спекулятивний характер",
"Нам вдалося знайти компромісні визначення в тих положеннях, які досі викликали дискусію, як в депутатському корпусі, так і в суспільстві... Це був дуже хороший приклад того, коли Верховна Рада України продемонструвала, що може приймати узгоджені компромісні рішення, і я переконаний, що те рішення, яке ми знайшли, найбільш оптимальне, найбільш правильне ", - сказав Парубій.
